Україна і світ. 9 жовтня

Відносини України та Угорщини отримали черговий привід для загострення. Сенат США визнав Голодомор геноцидом українського народу. Нідерланди розповіли про шпигунську історію піврічної давності. У керівників ЄС спостерігається брак єдиної позиції щодо Росії. Мілорад Додік виграв вибори у Боснії та Герцеговині. Перше місце «Злагоди» на парламентських виборах у Латвії стало для неї пірровою перемогою.

Україна вислала угорського консула, який фігурував на відео з присягою українських громадян на вірність Угорщині. Та відповіла дзеркально, оголосивши персоною нон грата українського дипломата, який працював у Будапешті. Міністр закордонних справ Павло Клімкін ініціював дискусію про подвійне громадянство, наголошуючи, що воно не буде поширюватися на Росію. Офіційному Києву потрібно постійно маневрувати у ситуації, що склалася у відносинах з Будапештом, та у запалі боротьби не забувати і про зацікавленість Росії у роздмухуванні протирічь, і про членство Угорщини в НАТО та ЄС, яке гарантує від необачних кроків нашого західного сусіда.

Якщо говорити про сусідів, то позитивно розвиваються відносини України та Молдови. Це засвідчив не лише візит до Києва молдовського міністра закордонних справ та європейської інтеграції Тудора Уляновські, але і проведення у Кишиніві саміту голів урядів ГУАМ. Наприкінці минулого тижня у Тбілісі пройшла інавгураційна сесія Міжпарламентської асамблеї Грузії, Молдови та України, яка має стати ефективною платформою для співпраці трьох пострадянських країн, що прагнуть стати членами колективного Заходу.

Сенат США одноголосно ухвалив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Боротьба за ухвалення цього рішення тривала добрих десять років, і нарешті завершилася успіхом. Рішення американських законодавців може підштовхнути до визначення з цього питання інші парламенти.

Нідерланди, витримавши паузу, розповіли про депортацію чотирьох російських шпигунів навесні 2018 року. Цей квартет намагався організувати кібератаку на Організацію з заборони хімічної зброї, яка розслідує її використання у Сирії та британському містечку Солсбері. Хоча у поведінці російських «лицарів плащу та кинджалу» були кумедні моменти, не варто ігнорувати загрозу, яку вони несуть цивілізованому світу.

На жаль, всередині Європейського Союзу єдиної позиції у ставленні до Кремля не спостерігається. Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер навіть після виголошення публічного осуду дій Росії у Нідерландах наголосив, що не готовий до зростання конфронтації з Кремлем. Практично одночасно голова Ради ЄС Дональд Туск підкреслив, що Кремль має агресивні та недружні наміри щодо ЄС. Лакмусовим папірцем позиції Євросоюзу наприкінці поточного року стане питання продовження санкцій проти Росії, запроваджених за агресію проти України.

На парламентських виборах у Латвії перше місце з 20% голосів виборців посіли партія «Злагода», яка декларує готовність до співпраці росіян та латишів всередині балтійської республіки та зовсім не проти покращення відносин з РФ. Проте політичний проект мера Риги Ніла Ушакова, швидше за все, повторить історію 4-річної давнини, коли він так само першим прийшов до фінішу виборчого марафону, проте опинився в опозиції. У всякому разі інші політичні сили, що подолали 5-відсотковий бар'єр, бажання співпрацювати зі «Злагодою» не виказали.

У Боснії та Герцеговині перемогу святкує проросійський сербський політик Мілорад Додік. Він виграв вибори до президії БіГ, а його соратниця Желька Цвіянович стала президентом Республіки Сербської. Додік, який неодноразово демонстрував особисту наближеність до Путіна, намагатиметься стати провідником російської політики на Балканах. Відповідні ритуальні заяви він вже зробив. Очевидно, що Кремль зацікавлений у загостренні ситуації в регіоні, який в Брюсселі називають пріоритетним напрямом розширення ЄС