Зухвалий і варварський удар російською ракетою по торговому центру Амстор у Кременчуці став ще одним військовим злочином РФ у цій війні.
 
Як же захиститися від ворожих ракет?
 
Часто ті, хто закликають «закрити небо», дати Петріоти чи Залізний Купол, не розуміють, як працюють ці системи.
 
Ці зенітно-ракетні комплекси далекої і середньої дальності забезпечують точкову,
а не суцільну зону захисту.
Вони виявляють, розпізнають і перехоплюють літаки і ракети, що летять на певну ціль.
 
Іншими словами, збройні сили розташовують ЗРК поруч с об'єктами, які потрібно захистити — велике місто, стратегічне підприємство, розташування військ.
 
Ці (та й усі інші) ЗРК не розташовують вздовж кордонів для утворення суцільного непробивного бар'єру.
 
Петріоти та Залізний Купол зараз стоять на бойовому чергуванні у розвинених країнах (Саудівська Аравія, Ізраіль), які знаходяться у стані війни з відносно нечисельними терористичними угрупуваннями (Хезболла, Хамас, йеменські хусити), які випускають невелику кількість ракет низької якості та точності.
ЗРК відслідковують кожну ворожу ракету, визначають її траекторію та приблизне місце удару і тоді дають команду на пуск зенітній ракеті, якщо ворожа ракета чи літак входять у зону ураження.
Якщо ж ракета летить у пустельну ненаселену місцевість, на неї не витрачають зенітних ракет.
 
Петріоти та Залізний Купол не перехоплюють кожну ворожу ракету.
Петріот — надзвичайно дорогий комплекс і їх відносно мало. Його країни-оператори якраз зазвичай розташовують для захисту портів, великих міст та військових баз.
У Ізраїлі системою Залізний Купол захищені великі міста, такі як Тель-Авів.
Увесь Ізраїль розміром менший за Київську область, але утримання та обслуговування Залізного Купола коштує бюджету цієї країни шалених грошей.
 
Україна — найбільша за територією країна Європи. Міст з населенням більше за 50 тисяч в нас 87 (станом на 2020 р.)
Для того, щоб прикрити такими ЗРК, як Петріот чи Залізний Купол, усі міста та важливі об'єкти на території України, потрібно цих комплексів більше, ніж їх було виготовлено за увесь час... і десятки мільярдів доларів на те, щоб це придбати.
 
Навіть якби Україна була така ж багата, як Саудівська Аравія, все одно ми б не могли собі дозволити таку парасольку, до того ж виготовлення такої кількості техніки розтягнеться на роки.
 
Норвезько-американський ЗРК NASAMS, який скоро надійде на озброєння ЗСУ, є оптимальним вибором для нашої країни — сучасним, відносно простим для освоєння та знову ж відносно недорогим.
До речі, цим ЗРК прикрите небо над американською столицею.
 
І так, цих комплексів також буде недостатньо для створення суцільного щита над Україною.
 
Так чи є захист від ворожих ракет, запитаєте ви?
 
Є.
 
Російська ракета не зможе знищити житловий будинок чи торговий центр, якщо знищити пускову установку цієї ракети.
Якщо знищити військову частину, де ці ракети базуються.
Якщо знищити завод, що їх збирає.
Якщо знищити підприємства, які виготовляють компоненти палива, двигунів, ГСН.
Якщо знищити штаб, де дають цій ракеті команду на запуск.
 
Так, найкращий, найнадійніший та дешевший захист від ворожих ракет — це власні ракети, бажано кращі і точніші.
 
З цим ЗСУ весь час не щастило.
 
Старі радянські ракетні комплекси Ельбрус були у нульових порізані на метал,
а власна українська ракетна програма (Борисфен/Сапсан/Грім) була у 2013 р закрита зусиллями зрадника Павла Лєбєдєва, який тоді очолював Міністерство оборони.
 
На жаль, навіть вже у післямайданний час, коли загроза широкомасштабної війни з РФ стала очевидною, оборонна промисловість України за цілих 8 років з різних причин (поки що не будемо їх називати) не змогла довести до етапу хоча б військових випробувань вітчизняну ракету.
Історія не знає слова «якби», але якби ми змогли поставити на озброєння ракетний комплекс з дальністю 500 (а може і більше) км, можливо, широкомасштабного вторгнення б і не відбулося.
 
За помилки 90-х, нульових, десятих, сплачуємо зараз страшну, криваву ціну.
 
Проте ленд-ліз, що зламав свого часу хребет гітлерівцям, допоможе нам здолати і РФ.
 
Ви ж помітили, що удари ЗСУ останнім часом стали все точніші та болючіші для ворога?
 
Тож, сподіваємось, що побачимо незабаром і ракети ATACMS, що завдають нищівних ударів окупантам.
Цей текст і більше ви можете знайти в моєму телеграм-каналі: https://t.me/khodolovsky
Підписуйтесь