Не має ніякого задоволення, що назва мого Маріуполя в оскароносній стрічці. Дивитись я його не буду, не можу, може це мене розірве на мільйон шматочків. Сумнівно, що колись подивлюсь, бо бачила це жахіття на свої очі, це закарбовано у моєму мозку, це іноді досі підриває мене посеред ночі. Єдине, де я повністю згодна, це зі словами режисера Мстислава Чернова: «Мені хотілося б, щоб я ніколи не знімав цей фільм. Я хотів би обміняти цей „Оскар“ на те, щоб росія ніколи не вторгалася в Україну». Хай горять всі Оскари на світі, але не було б тої людоїдської блокади Маріуполя.

Правда про трагедію Маріуполя лізе скрізь щілини, лізе попри російську брехню, попри тих маріупольців, що залишились та підкорилися новій владі і попри тихому терпінню тих, хто просто виживає та нічого більше. Правда про Маріуполь лізе попри замовчування трагедії міста нашою владою. Про Маріуполь я читаю лише у блоках маріупольців, зараз чую від режисера та американців, які дали «Оскара», але не чую від рідної влади.

Про полк «Азов» його трагедію говорять, але мало, але про те, що сталося з Маріуполем, скільки людей загинуло, хто в цьому винен, не вговорить на владному рівні ніхто. Може ви чули? Мер Бойченко досі мер, та досі представляє Маріуполь на всіх рівнях.

Про трагедію Бучі, про трагедію Херсонських підвалів чутно, є дані, є свідчення, є іноземні журналістські розслідування, а про Маріуполь ні. 

Чому? Тому що тоді доведеться відповісти, чому Маріуполь був заблокований зі всіх боків за 2 дні, чому з нього успішну збігли СБУ та начальство, а забули вивезти сім'ї воєнних та вагітних жінок. А, може, це було навмисне? Вивезли важних панів, а містян та полк «Азов» залишили у блокаді? Чому мер Бойченко цілий тиждень брехав про становище у місті? Доведеться розповісти, скільки в тому числі і завдяки цьому загинуло людей.

Чому ми, маріупольчани, повинні про кількість загиблих дізнаватися від Новаоазовської прокуратури, чи від тих, хто хоронив останки, чому влада мовчить , та не говорить про той жах, що трапився у Маріуполі? Захід досі не має належної уяви про те, що коїться на окупованих рф територіях, він знає про Бучу, та Ізюм, але не знає про кількість загиблих у Маріуполі. А це у 100 разів більше. От зрозумійте, західні країни знають про наші страждання одну соту. 

Спросіть себе, впливає те, що захід не відчуває реального стану речей, реальної кількості загиблих, на те, що США досі не дає допомоги? Ось вам ціна «Оскара». Правда все одно проб'є собі дорогу, хоч Оскаром, хоч якось іншім щляхом. Нажаль, не чесним відкритим діалогом з громадскістю.