Маріуполь спалили, розбомбили, знищили разом із людьми. За підрахунками членів похоронних команд загинуло близько 60 тисяч.

Цифра настільки не підкоряється розуму, що про трагедію міста говорять значно менше, ніж про трагедію в Ірпіні чи Бучі. Досі влада, яка не забезпечила елементарної допомоги та евакуації цивільного населення, сімей військових, коли це було можливо, не названа, на своїх посадах, і бере участь у збиранні та розподілі гуманітарної допомоги маріупольцям або співпрацює з оккупантами.

Є чесні депутати та волонтери, але поки що вони в одній зв'язці зі зрадниками, тому що Києву розділити їх вголос на всю країну не часі. Така брехня,  коли не назване біле білим, а чоре чорним, як непогашена пожежа веде до подальшого займання.

Вже котрий тиждень усіх маріупольців бомбардують наші ж рідні та сусіди «щасливими» новинами про те, що Маріуполь відбудовують, там вже є вода та світло. Вже багато мешканців повертаються до міста, хочуть налагодити життя під фашистами, без виробництв,  у відсутності опалення і газу у квартирах, на незахованих та неоплаканих кістках. Звісно, окупаційніа влада як мантру повторює, за Маріуполь бомбили азовці, і за жертви відповідальна Україна.

Громадян можна відмовляти чи засуджувати, але спочатку  зрозуміємо, що люди вірять брехні, бо українська влада про Маріуполь теж брехала і продовжить брехати чи говорити не повністю. Треба зламати цей тренд. Ми  свідки,  коли влада оперативно та повністю розповідає про моменти війни, карає винних, нагороджує героїв, змінює на посаді втомлених.

Так, Маріуполь в окупації, але його жертви вимагають прямо зараз вашої уваги, розслідування, помсти, зміни позиції із замовчування помилок на всенародне обговорення та виправлення. І ще ми в черзі на ЗСУ, чекаємо