Українська нація почала своє відродження в ту саму мить, коли впав перший «Ленін». Багато хто казав: що війна з пам'ятниками – це безглуздя, що в Україні існують більш вагомі проблеми, та більш грізні вороги, як зовнішні, так і внутрішні, аніж ота купа граніту та міді.
Та от, що я хочу відповісти: ліквідація монументів більшовицької доби – це боротьба за незалежність. Не можна завдати більш нищівної поразки ворогу, ніж перемогти його ідеї.
Ще Генріх Мюллер казав:
«Как только где-нибудь вместо слова „здравствуйте“ скажут „хайль!“ в чей-то персональный адрес, знайте: там нас ждут, оттуда мы начнём своё великое возрождение»
Мюллер мав на увазі саме ідею (наразі йдеться про ідею нацизму, та це не принципово). Бо найнебезпечніша зброя, якою володіє ворог – це його ідеологія. А вона завжди знайде послідовників. Тому ліквідація отих пам'яток, заборона книг, фільмів, «лєнточок», тощо – це боротьба з російсько-радянською ідеологічною експансією. Щоб рускій мір не подумав що його тут чекають і не почав свого «вєлікого возрождєнія» на Українській землі.
Станом на зараз, по всій Україні демонтовано більше тисячи Ленінів. Натомість встановлюються монументи українським героям, пам'ять про яких була спаплюжена радянськими ідеологами. Сьогодні відбулося урочисте відкриття пам'ятника Івану Мазепі в Полтаві. Завтра Петлюрі. Післязавтра Бандері. На наших очах Україна відроджується. І це тішить.
Пробачте за увагу
