Понад два місяці лишається до місцевих виборів, а отже і до виборів київського міського голови та київської міської ради. З одного боку, термін ніби і невеликий задля суттєвих змін у розкладах і тенденціях, з іншого, як раз час для виникнення нових чинників, що зможуть сплутати карти гравцям, які достатньо давно вступили у гру. Цього разу таким чинником стало оголошення «Батьківщиною» про висування на посаду київського міського голови колишнього міністра ЖКГ Олексія Кучеренка. (Про появу бігбордів колишнього голови КМДА Олександра Попова згадувати не варто, бо усі соцдослідження свідчать, що цей кандидат перебуває у зоні статистичної похибки). Відбулося воно під час спільної прес-конференції Юлії Тимошенко з керівництвом київської міської «Батьківщини». При цьому Тимошенко наголосила, що це «єдиний професіонал з усіх кандидатів у мери». Аргумент міг би бути вагомим, тим більше якщо врахувати досвід Кучеренка. Насправді ж, Олексій Кучеренко скоріше став свідченням «Батьківщини» нагадати про своє існування та реальною заявкою на посилення майбутньої фракції політсили у новому складі КМДА. Симпатики «Батьківщини» згуртовані та дисципліновані і Кучеренко як мобілізаційний стимул може зіграти свою роль. Боротьба ж, як і прогнозувалося раніше розгортатиметься за той електорат, що голосував за Зеленського. І тут «Слуги народу» однозначно програють Пальчевському. Як минулого року зазначав у Трускавці на школі молодих депутатів Потураєв, звертаючись до новобраних депутатів: «насправді ваше ім'я Володимир Зеленський». І дійсно, майбутні кандидати від «слуг» офіційна Ірина Верещук та Дубінський, який десь втратив свій ентузіазм, особистого рейтингу не мають. А рейтинг президентської політичної сили продовжує падати. Та й залишається велике питання, чи допоміг би він Верещук. Колишній мер невеликого прикордонного містечка продемонструвала своє ставлення до посади. Вона виступає за розділення посад київського міського голови та голови КМДА. Тобто людина щиро впевнена, що у разі поразки вона не залишиться без посади у столиці. З огляду на це, виникає питання щодо мотивації її походу «на мера». Щось подібне відбувається і з голосуванням до Київради. Підтримка «слуг» слабне, надій на «електоральну революцію» вони не виправдали і у цих умовах розчаровані, які на неї розраховували, підуть до «Перемоги Пальчевського», яка зможе сформувати фракцію, а ніяк не до старих партій. Незважаючи на нові фактори поки виборча кампанія (хоча і неформальна) розвивається саме у тих напрямках про які свідчили більш ранні соціологічні дослідження.