Для пересічного українця вже давно стало ясно, що боротьбою з COVID-19 теперішня влада намагається прикрити власні економічні прорахунки, корупцію та схематози. Прикладом цьому є так званий «Фонд боротьби з коронавірусом», в який Верховна Рада «залила» близько 65 мільярдів гривень платників податків.
Він покликаний як боротися з самою пандемією, так і з економічними наслідками, викликаними нею. Сюди можна віднести виплати по безробіттю, закупівля ШВЛ, доплати лікарям та працівникам бюджетної сфери, задіяним в боротьбі з корона вірусом, облаштування лабораторій, закупівля засобів захисту тощо.
На папері ніби й гарно виглядає, й звіти з екранів телевізора звучать регулярно, але… На фоні всього цього влада спростила процедуру призначення держслужбовців без конкурсів (адже коронавірус нападе), розподілення коштів самого Фонду здійснювалися в ручному режимі без тендерних процедур, що дуже зручно особливо на фоні того, що вони в основному «закаталися в бетон», тобто пішли на особистий піар-проект ПреЗедента – «Велике будівництво», пам'ятаємо літак «Мрія» з соціальним, а як виявилося — комерційним вантажем на борту, не кажучи вже про регулярну ротацію Міністрів охорони здоров'я тощо.
Зрозуміло, що дороги будувати треба, і це правильно, тим паче, що Прем'єр-міністр обіцяв нових 500 тис. робочих місць, однак це не має бути об'єктом зловживань, адже «пир во время чумы» ніколи до добра не доводив.
Чим далі, тим влада все більше показувала свою безпорадність у боротьбі з пандемією, адже окрім обмежень і добивання малого бізнесу (великий доволі комфортно продовжував працювати), якихось внятних механізмів протидії захворюванню населенню так і не було оголошено. Лікарі по-старинці докуповують засоби захисту, потрійна зарплатня такою не стала, а масові зібрання, гарантовані Конституцією, стали заборонені (зручно в контексті прийняття контраверсійних законів).
Вже напередодні початку місцевих виборів влада придумала ще одну зручну для себе «фішечку», а саме ранжування регіонів за карантинними обмеженнями, в притул до відміни виборчого процесу на даних територіях. Українці зведення про COVID-19 вже сприймають як генератор випадкових чисел від влади, яка «тасує карти під себе», особливо на фоні центробіжних процесів, які виникли з конфронтації між центром та місцевим самоврядуванням, де місцеві громади та мери відмовлялися підкорятися обмеженням спущеним згори, бачачи як перші особи держави і навіть Президент з головним епідлікарем країни порушують свої ж вимоги.
Підсумовуючи, можна сказати, що боротьбу з COVID-19 влада поки програє, тим паче, що вона за півроку не зуміла навіть забезпечити лікарні всім необхідним, не говорячи вже про підтримку економіки, та готовність українських шкіл до нового навчального року. Ситуацію, що склалася, використовували з максимальною вигодою для себе, будь-то будівництво доріг, чи призначення на посади за спрощеною процедурою, а також створення передумов відміни виборів на територіях, де команда-Зе матиме низький рейтинг (ми пам'ятаємо: «коронавірус нападе»). І що найсумніше в усій цій ситуації – це те, що на носі осінь, з сезонними загостреннями ГРВІ та другою хвилею пандемії, а час вже втрачено, чи надолужимо – питання відкрите…
Все залежить від пріоритетів….