Рейтинги Володимира Зеленського, як і всієї його команди значно «просіли» останнім часом. Треба розуміти, що це процес закономірний і прогнозований, адже виступати з позиції критики влади, коли ти йдеш на вибори набагато легше, ніж показувати результат, коли ти сам влада. Щоб зрозуміти, чому саме рейтинг Президента та оточення впав, треба розібратися, яка саме електоральна база команди-Зе.

А вона нагадує такий собі «слоЙонний пиріг», тобто це люди, що розчарувалися в тогочасній владі (тема «торгівля на крові», «барІгІ» тощо), молодь, політичні уподобання якої багато в чому залежать від трендів, проросійськи налаштоване населення Півдня і Сходу, що повірило у закінчення війни, та жителі західних регіонів, що побачили у ньому альтернативу, як людини не з політики, здатної принести нові сенси ітд. Погляди цих груп багато в чому діаметрально протилежні, тому і «догодити» кожному важко, як не крутися, і під силу хіба Остапу Бендеру. З часом виборці починають розуміти, що їх очікування і вимоги в повній мірі не виконуються, а напівкроки лише дратують. Турборежим наряду з постійними «зашкварами» створив цілий кластер МЕМІВ, щодо діяльності «Слуг» (продай собаку — заплати за газ, обрання «жриць кохання» прямо в Раді і багато-багато іншого).

Яскравих «перемог» мало, а «зрада» все множилась і множилась, тому електорат почав перетікати до інших політичних сил. Основа рейтингу — Південь/Схід почав орієнтуватися все більше на ОПЗЖ, тому задля його повернення внесли «мовний законопроект Бужанського», показуючи свою'турботу" жителям даного регіону. Тим самим Зе-команда до виборів сама дістала "із закромов" контраверсійні питання, що більш розколюють суспільство, ніж об'єднують.

Підвішеним в повітрі ще залишаються питання адміністративно-територіального поділу та поправок до Виборчого Кодексу, адже склалась ситуація, що знаємо КОЛИ вибори (25 жовтня), а "ЯК?" і "ДЕ?ї" — ще не зрозуміло. Колективне безсвідоме українського народу це бачить, і відповідно реагує. Тому "плюшки" для однієї групи електорату, одразу настроюють проти іншу групу.

Можна з впевненістю констатувати, що "лавини", як на попередніх виборах не буде, а слуги наберуть скромних, як для себе 30%, і їм доведеться домовлятися з місцевою владою для створення більшості у Радах, переговори з якою ведуться в тому числі і в контексті адмін-територіального устрою, перекроюючи карту України.

Принцип "и умная, и красивая" цього разу не зіграє, місцевих жителів турбує вирішення нагальних проблем регіонів тут, і зараз, а не Нью-Васюки в майбутньому, і це стане великим випробуванням для теперішньої влади.

P.S. Нагадую, що опитування проведене з 3 по 9 липня соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, показав негативний баланс довіри і недовіри громадян до президента Володимиру Зеленському (довіряють 44%, не довіряють 49%) — і це найкращий результат, ніж у решті правлячої команди.