Пандемія коронавірусної інфекції охопила практично всю планету, і Україне не єдина у викликах, які стоять перед державною системою. З 12 березня в країні ввели перші карантинні обмеження, і вже станом на сьогодні двічі їх продовжували. Це було зрозуміло, адже, як приклад для нас вже була ситуація із захворюваннями в Італії, Іспанії та тому ж Китаї. Для того, щоб не розповсюджувати панічних настроїв влада поступово продовжує карантинні обмеження, адже ситуація в країні не покращується. Станом на 09:30 27.04.2020, в Україні число інфікованих збільшилася до 9009 чоловік. З цього числа 220 випадків стали летальними, а 864 пацієнта перехворіли COVID-19 і повністю одужали.
Відповідно до кількості захворювання, смертності і видужавши Уряд і будує свій план виходу з карантину, що складається з п'яти етапів. Судячи з показниками, які ставляться перед кожним з етапі, то ці обмеження будуть тривати ще довго. Адже пік захворювання ще попереду – орієнтовно початок травня, плюс до того країну має догнати хвиля від 130 тис. чол., що пішли святити паски і на «гробки» (тобто через тиждень-два), а за нею може прийти відлуння «майовки», що вже залежить від того, як правоохоронні органи боротимуться з любителями «шашличків».
Якщо перший етап послаблень ми можемо очікувати вже за місяць-півтора, то наступні можуть доволі розтягнутися в часі. Є ще дещо конспірологічний версія, що обмеження навмисно не зніматимуться, бо вони вигідні владі: заборонені масові зібрання, «закручуються гайки» правоохоронною системою, відсутність конкурсів на державні посади, а призначення відбуваються «за рекомендаціями», що доволі зручно, на фоні лозунгів про турботу за народ.
Я не виключаю можливості відміни різних обмежень з різних етапів, не залежно від епідситуації, адже економічний спад набирає стрімких обертів, що може стати «смертю» для сотень тисяч ФОПів, малих та середніх підприємств, що в свою чергу веде до безробіття, збільшення тиску на соціальну систему, зниження надходжень до бюджету.
25 березня опитування компанією Gradus показали, що близько 57% українців маю коштів не більше ніж на місяць, дані показники дуже схожі до оцінок КМІС, що характеризує високий рівень відображення соціальної ситуації. В українців нема «фінансової подушки», і більшість живе «від зарплати до зарплати». На сьогодні місяць вже пройшов, обмеження не зняті, а реальне безробіття вже на рівні близько 2,7 млн. чол. Якщо не скорочувати обмеження, то вже невдовзі держава зіткнеться з масовим невдоволенням людей, котрі не мають коштів прогодувати сім'ю, що втратили роботу, та і вцілому до маргіналізації суспільства. Тому владі необхідно витримувати баланс в обмеженнях, щоб не «додушити» економіку, яка і без цього знаходилась в не найкращому стані.
