site.ua
член клубу

Боротьба з корупцією – справа почесна. Корупцію одною з найбільших проблем України називають і іноземні експерти, і наші політологи, тож люди, які борються з цим злом, викликають повагу і захват. Оборотна сторона народної любові – ситуація коли антикорупціонер сам ловиться на корупції. Ставлення до нього миттю міняється на протилежне, на заміну повазі приходить зневага, на заміну любові й захвату – презирство. Люди можуть пробачити брехню, але украй рідко пробачають зраду їхньої довіри.

Чимало галасу свого часу наробила історія нардепа Ігоря Луценко, коли в його декларації раптом знайшлися 1,5 мільйони гривень невідомого походження. Нардеп заявив, що гроші заробив на операціях з нерухомістю у попередні роки, проте документів, що підтвердили б його слова, у відкритий доступ не надав, обмежившись вельми оригінальним кроком – документи він показав авторитетному журналісту, запропонувавши всім іншим повірити словам останнього. Все б добре, але за словами Луценка виходило так, що спекуляціями з нерухомістю він займався в той самий час, коли очолював громадський рух «Збережи старий Київ» і боровся із забудовами в центрі столиці. Про те, що за більшістю громадських рухів по боротьбі з забудовами, стоять банальні шантаж і рекет, знає кожен хто бодай трохи стикався з цим бізнесом – за припинення акцій лідери активістів вимагають грошей або квартир у нових будинках. А тут – відомий нардеп боровся з забудовами як раз тоді, коли заробляв на оборудках з нерухомістю. Як то кажуть, до справи пришити нічого – але душок залишився.

Рівень довіри до слів нардепа суттєво впав.

Минулі два тижні принесли нам цілу низку відкриттів, що явно попсували репутацію багатьом антикорупціонерам та іншим борцям «за народне щастя». Розглянемо?


Як злити місто?

Коли Юрій Мілобог програв вибори у Кривому Розі представникові Оппоблоку Юрію Вакулу, відома незламною боротьбою з корупцією партія «Самопоміч» влаштувала масові акції протесту та вигризла у влади призначення у Кривому Розі перевиборів.

І отут – почалося.

Явно прохідний кандидат Юрій Мілобог, який рік опрацьовував місто був замінений на екс-комбата Семена Семенченка – не управлінця, не крупного бізнесмена і не місцевого уродженця, який на проблемах міста явно не знався. «Що ви робите? Ви провалите вибори!» - заголосила експертна спільнота. Дива не сталося – за Вікула проголосували 70% криворожан. І на світ Божий полізли вельми цікаві подробиці. Журналіст «Фокусу» Мілан Лєліч з'ясував що весною 14-го, ватники у Кривому Розі нарвалися на жорсткий опір прибічників єдиної України. Ба-більше під час виборів до місцевої ради з 64 місць Оппоблок взяв лише 29, решту – партії Майдану. Як же там сформувалася «регіональська» більшість, запитаєте ви? А справа в тому що БЮТ і Радикали Ляшка, у повному складі пішли до ригіоналів і утворили з ними в міськраді коаліцію, керовану Вікулом. Як називається такий крок членів політсил, які з трибун ригіоналів практично розстріляти через повішання закликають? Скандал утворився гучний.

Фото звідси: http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/1511...


Зупинися «Самопоміч» на цьому – може все згодом і згасло б, скандал «Президент і офшор» вибив з телеефіру усі інші новини. Проте «Самопоміч» надумала дати відповідь чому вона замінила Мілобога на Семенченка – вигнала Мілобога з партії, звинувативши у змові з регіоналами. Як доказ був наданий аудіозапис. Вкотре відкрилося, що жувати значно продуктивніше ніж говорити не подумавши – з аудіозапису журналісти дізналися, що «Самопоміч» відмовилася фінансувати компанію Мілобога (навіщо ж тоді вони вимагали перевиборів?), і що Оппоблок за зняття з виборів прохідного кандидата висловив готовність платити суму від $ 250 000. Виходило так, що своєю недолугою рокіровкою керівництво «Самопомочі» безкоштовно подарувало Вікулу те, за що він був готовий платити? Доречне питання – вони продалися на більш високому рівні, чи вони просто дурні набиті, які злили місто Оппоблоку ні за хвіст поросячий?

На жаль – все набагато складніше. Варто згадати, що Семенченко – особа не чужа Ігорю Коломийському та Геннадію Корбану, він був пов'язаний з ними на початку війни. Ще задовго до виборів у Кривому Розі в експертному середовищі гуляло припущення, що Кривий Ріг – платня дніпропетровським регіоналам за відносно безболісну перемогу креатури Коломойського, Бориса Філатова на виборах мера Дніпропетровська і створення в Дніпрі коаліції за участі окремих регіоналів.

Але це все – припущення. Результат такий. Кривий Ріг – злитий регіоналам (з яких мотивів – оберіть самі). Більшість у Кривому Розі, молитвами БЮТ та партії Ляшка – під регіоналами. А місцевим прибічникам Майдану, які колись не пустили в місто колорадів, глумливо вказали на їхнє місце – дивитися по телевізору далі як партія «Самопоміч» натхненно бореться з корупцією.

Скрізь, крім Львова, де мер – самі згадайте хто.


Переведи мене через офшор…

За лаштунками історії «Президент і офшор» несправедливо залишився інший його учасник – Юлія Тимошенко. З офшорної шафи вивалився давно засохлий скелет – документи оборудок часів спільного бізнесу екс-прем'єра Юлії Тимошенко і екс-прем'єра Павла Лазаренка. У 1998 р. поліція Британських Віргінських островів проводила розслідування по відмиванню брудних грошей компанією «Єдині енергетичні системи» володіла якою самі знаєте хто.

Фото звідси: http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/nashi-groshi-ofs...


Сама по собі історія – давня і стосунок до неї Тимошенко мала вельми опосередкований, проте вона піднімає вельми неприємний для Юлії Володимирівни пласт інформації. У травні 2015 року екс-заступник Генпрокурора Мкола Обиход заявив, що на офшорних рахунках екс-прем'єра перебуває мільярд доларів США. У жовтні того ж року скандальний журналіст Сергій Лещенко оприлюднив факти оплати рахунків Тимошенко офшорними компаніями, які серед власників мають (увага!) Дмитра Фірташа. Ідеться про дрібниці - $ 55 млн. Ну, пані на шпильки бракувало…

І це – лише по самій Юлії Володимирівні. Це – ще не приглядалися до її оточення. Згаданий Ігор Луценко, до речі – бютівець. Чи не тому в офшорному скандалі Юлія Володимирівна уникла гучних заяв?

Обійшовся без гучних заяв і ще один відомий борець з корупцією – голова «Антикорупційного форуму» і голова Одеської ОДА Михаіл Саакашвілі.

Фото звідси: http://www.facenews.ua/articles/2016/305324/


Злі язики стверджують, що причина – дотичність до офшорів самого Саакашвілі. Скандалу свого часу наробила новина про те що Саакашвілі щороку отримує від Нового Міжнародного інституту лідерства на рік $ 198 тис. Фокус у тому, що вказаний інститут не має навіть власного сайту… Добрі язики стверджують, що то підноси оплачують Саакашвілі його реформаторську діяльність. Лихо в тому, що такі виплати від інституту «роги-копита» голові ОДА – не комільфо з огляду і закону, і моралі, а підноси могли б знайти канал і менш скандальний – вони уміють.


Купи суддю!

Голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін за недовгий період став легендою антикорупції. Діставалося від нього всім. «Доки президентом є Порошенко, ніхто з вертикалі Януковича не сяде». «Я не бачу, чим Генпрокуратура Януковича на чолі із Пшонкою відрізняється від Генпрокуратури Порошенко на чолі з Шокіним, Севруком и Столярчуком» Такі і подібні заяви робили з Віталія героя в очах громадськості.

Фото звідси: http://nv.ua/publications/est-tolko-odin-chelovek-...


І от – як грім серед ясного неба. Скандальний нардеп Володимир Парасюк зажадав від директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, аби Шабунін і ще п'ятеро членів Ради громадського контролю при НАБУ були звільнені з Ради. Безпосередньо Шабуніну було закинуто, що він приховав наявність у нього земельної ділянки отриманої в 2014 році, а також не вказав витрати на утримання нерухомості, що належить йому. За законом повноваження члена Ради припиняються достроково в разі, якщо буде встановлено факт подання недостовірної інформації для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю. Ще один з керівників «Центру протидії антикорупції» Дмитро Шерембей не вказав у своїй автобіографії, що він був тричі судимий за крадіжку в особливо великих розмірах, з них два рази — з конфіскацією майна. Людина тричі судима за крадіжки бореться з крадіжками у владі, а «легенда антикорупції» її захищає…

Шановні, вам не здається, що є тут щось від ситуації «бджоли проти меду»?

Скандал насправді розпочався набагато раніше – коли Генпрокуратура відкрила справу про зникнення $ 4,5 млн які були виділені урядом США уряду України для реформування органів прокуратури в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Донором фінансової допомоги є уряд США, бенефіціаром — Генеральна прокуратура України, а реципієнтами в угоді були зазначені ГПУ, Одеська обласна державна адміністрація і, незрозуміло з якого дива, організація «Центр протидії корупції», яку очолюють Віталій Шабунін і Дмитро Шерембей. До рахунків ГПУ гроші не дійшли. Враховуючи минуле керівництва ЦПК – питань більше ніж достатньо.

Сам Шабунін звинувачення у розкраданні грошей США відкинув і звинуватив ГПУ у помсті за свою антикорупційну діяльність. Хай так. Але й це – не межа.

Як відомо, судді мають право в позаробочий час займатись науковою роботою на платній основі. Для легалізації заробітку достатньо, аби суддя уклав договір про «надання наукових консультацій» і отримав обумовлену суму. В такий спосіб часто-густо маскують хабарі, суддя «надає консультацію», і стає нечувано толерантний до фігурантів певних справ.

А тепер – увага! 8 грудня 2015 р. Печерський суд задовольнив самовідвід судді Олесі Батрин по скарзі виконавчого директора «Центру протидії корупції» Дарини Каленюк на бездіяльність Генпрокуратури. Свої дії суддя Батрин пояснила тим, що вона отримує в цьому «Центрі» грошову винагороду, а тому не може бути об'єктивною.

Зрозуміли?

А тепер питання, скільки ж іще суддів отримали «винагороду» від пана Шабуніна і як це вплинуло на прийняті ними рішення? Як говорилося у відомій радянській кінокомедії: «Оголосіть увесь список!»

Як називається підсадка суддів на такі «винагороди», як не корупція?

Зникнення грошей США, приховування статків і витрат (як стверджує пан Шабунін – через помилку), фактичний підкуп суддів – чи незабагато для одного антикорупціонера? І це – не враховуючи виниклої у ЗМІ інформації про можливий зв'язок «Центру протидії корупції» Шабуніна з адвокатською компанією «Арцінгер» (засновник – екс-заступник генпрокурора Віталій Касько, що також щойно звільнився з протикорупційним скандалом) та можливі махінації з іноземними грантами що їх ЦПК отримував раніше.

Здається, Віталій Шабунін найбільше зацікавлений у проведені неупередженого слідства, яке розставило б усі крапки над «і» в його буремній громадській діяльності. Але саме цього він вперто уникає, звинувачуючи генеральну прокуратуру у всіх смертних гріхах та змові проти себе-антикорупційного і пропонуючи всім нам йому лише… вірити.


Між Богом і мамоною.

Автор цих рядків нічого не має проти повій і жіночої сумлінності, але дуже не любить коли жіночій сумлінності починають повчати повії. На мою думку бути мусить щось одне, або незаплямована цнота, або комерція на сексуальних послугах – поєднувати разом і те і те, щонайменше – огидно.

Корупція – як невиліковна хвороба, яка або в організмі людини присутня, або – ні. Якщо людина не здатна подавити бажання «взяти» або «зробити бабло» в одному – вона зробить те саме в другому, в третьому, в п'ятому. Питання – лише в обсягах і можливостях. Якщо людина, яка сама не чиста на руку, оголошує боротьбу з корупцією – не вірте очам і вухам своїм. Ця байка – не про боротьбу з корупцією, ця байка про бізнес і політичну боротьбу, у якій антикорупційна риторика – лише інструмент. А довіра людей – ресурс. Такий самий як у шахрая, що крутить наперстки – не більше, не менше.

Чи кортить нам з вами бути ресурсом в чужих іграх?

Фото звідси: http://zib.com.ua/ua/113850-nardepi_hochut_skasuva...


Антикорупціонер не може дозволити собі брудної білизни так само як християнський пустельник не може дозволити собі проповідей на вказану тему. Або служиш Богу, або – власному гаманцеві, третього не дано. Або – ти борешся з корупцією, або – не дури людей гарненькими байками, в умі рахуючи суми «заробітку».

Бо люди – не ресурс для чужого збагачення.


Мы пальцами указывать не будем,

Но многие ли помнят в наши дни:

Кто проповедь прочесть желает людям,

Тот жрать не должен лучше, чем они!


Зображення-прев'ю взяте звідси: http://www.tzmukraine.com/?p=2161

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація