Журналіст Анна Бабінець для програми «Слідство.info», що є офіційним українським партнером Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) опублікувала результати розслідування щодо офшорних оборудок, пов'язаних з ім'ям президента України Петра Порошенко. Розслідування було проведене не індивідуально, а стало частиною глобального розслідування про офшори світової еліти, яке почалося через витік 11 млн. документів з бази даних панамської компанії Mossack Fonseka – четвертої у світі офшорної юридичної фірми.

Прочитав. Помислив. І хочу поділитися деякими міркуваннями.

1. Наріжний камінь розслідування пані Бабінець – оборудки через офшори це зло. Ніхто й не заперечує. Це – зло. Таке саме – як тягти до дому поцуплену з роботи упаковку файликів. Таке саме – як брехливо свідчити. Таке саме – як зраджувати чоловіка та кохатися з чужою дружиною. Зло?

Чесна людина (а не цинік та лицемір) на це скаже, що теорія – то одне, а практика – дещо інше. Людина яка уміє створювати користі товари й послуги (а не тільки писати статті та роздмухувати сенсації) і тому працює у прибутковому бізнесі, з цим твердженням погодиться. Бо – знає, через офшори в Україні працює абсолютна більшість крупних компаній. І справа не в податках.

Скажу більше. Якщо станеться так, що уряд взагалі відмінить офшорні операції, єдиним наслідком цього буде різке падіння інвестицій, зупинка підприємств і масове безробіття. В умовах, на секундочку, війни…

Чому? Та тому, що в сучасну Україну, з її юридичною практикою, ніхто притомний не інвестуватиме по-крупному. Ласкаво прошу до жорстоких реалій бізнесу по-українськи. До бізнесмена який не має офшорного тилу, дуже швидко завітає уся інша «зграя бізнес-товаришів» і влаштує йому розкуркулення. Виключно по-закону – через прокурорських, суди та ну ду-у-уже сумлінних чиновників. Тому кожен бізнесмен, чий прибуток перевалює за $50-100 тис., УЖЕ змушений пройти офшорний лікнеп і… «всі пані роблять це».

Чому так? А тому, що захисту прав власності в Україні не існує на рівні юридичної практики і, що значно гірше, – на рівні громадської думки. Тому – що український чиновник та службовець – продажні, а пересічний український громадянин – невиправний соціаліст, і розкуркулення чергового бізнесмена для нього це — «експропріація експропріаторів», тож багатієві так і треба. Той факт, що розкуркулення багатія сьогодні, самого громадянина завтра залишить без роботи, громадянина не цікавить – у його, громадянина, бідах завжди винний «цар», тобто – президент.

Ну? Слабо інвестувати в ТАКУ країну?

В часи Ришельє Україна була б приречена на диктатуру або тривали злидні – до повного просвітлення та усвідомлення населенням що в житті по чому. Але зараз – інші реалії. І оцінювати офшорну діяльність будь-якої бізнес-компанії в Україні, об'єктивно, треба враховуючи, у якій країні вони працюють, з якими кадрами і в яких умовах.

Як називається ситуація коли на середньовічній фресці вам показують пару оголених дуп і не показують ликів святих та архангелів? Це – називається «любимий прийом покійного Бузини».

Це – брехня недоговоренням.

2. Свій репортаж пані Бабінець постійно розчиняє подробицями катастрофи українських добробатів у Іловайську.

Питання – а чому не проривом 80-ї бригади з Лутугіно? Не виходом українських частин з Савур-Могили? Може тому, що там трагедії не сталося? Бо там частини ЗСУ, на відміну від Іловайська, не укладали з росіянами угод про коридори, а просто зчепивши зуби, пішли на прорив?

Чому в репортажі постійно фігурує командир бату «Донбас» «Гал» Виногродський? Чому не ТОДІШНІЙ командир батальйону, чинний нардеп Семенченко? Бо показувати його нині – не комільфо? Чому не тодішній начальник штабу батальйону «Філін» Власенко? Певно, тому що від моменту уходу з бату МВС «Донбас», він всю операцію в Іловайську хіба що матюками не криє, наводячи аргументи, з якими, ну важко не погодитися?

Чому? Відповідь очевидна. Аби – додати розслідуванню трагічності. Як називається така дія?

Маніпуляція свідомістю.

3. Але хай так. Нехай Іловайськ. «Іловайськ треба було брати» — говориться у фільмі-розслідуванні.

Вибачте, а на чому, крім слів конкретної людини це твердження базується? Які стратегічні задачі вирішував Іловайськ (крім змоги заходження схильних до дніпропетровської команди добробатів на електростанцію в Зугресі)? Хто віддав батальйонам МВС (!) наказ на наступ на Іловайськ? Чи бачив хтось відповідний наказ АТЦ чи штабу АТО?

Звідки взялися чутки, що рішення про операцію в Іловайську приймалося в кабінеті заступника Дніпропетровської ОДА Генадія Корбана, власне Корбаном, генералом Хомчаком та командирами добробатів, окремі з яких самочинно ухилилися від участі в операції, тільки-но їхні загони зазнали перших втрат?

І якщо вже про це зайшлося, чи можна дізнатися щось про офшорні оборудки за той самий період рятівника Дніпропетровська Генадія Корбана, а разом з ним і тодішнього голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського? А разом з ними – лідерів опозиції Юлії Тимошенко, Андрія Садового, і вже вибачте за банальність – керівництва Оппоблоку, про них чомусь постійно забувають?

Я переконаний – знайдуться. Побачимо ми тоді як в час, коли українські патріоти гинули в Іловайську – і офшорні компанії працювали, і гроші перескакували туди-сюди, і на рахунки волонтерів гроші з офшорів падали – і ще багато чого. Було б кому шукати.

Бо – «всі пані роблять це». Бо – в пані які «це» не робить, псуються настрій і зовнішність. Треба пам'ятати це – і все буде зрозуміло саме собою. Якщо крупний бізнесмен не веде справи через офшори у нього псується…

Як виглядає оприлюднене розслідування на ЦЬОМУ тлі? Вибачте – знову таки, як брехня недоговоренням.

4. Найбільш цікава деталь цього розслідування – те КОЛИ воно з'явилося. Насмілюся нагадати, що скоро вже місяць як частини ЗСУ ведуть важкі бої під Авдієвкою та Горлівкою (Зайцеве). Ситуація складається явно не на користь бойовиків – попри всі їхні намагання українські війська твердо тримають свої позиції і відступати не збираються. Оприлюднення фактів участи кадрових російських військових УЖЕ призвело до того, що командування російського експедиційного корпусу «Вооруженные силы Новоросии» здобули наказ зменшити кількість кадрових російських військових у бандах ДиРи до 20%. У зв'язку з цим на окупованих теренах проходить примусова мобілізація. Що станеться далі – передбачити не важко. Воювати почне сама лише артилерія, а коли ЗСУ суне вперед з метою її заткнути (як під Авдіївкою), банди бойовиків дадуть драла прожогом.

Путін зараз опинився в дивовижній ситуації між приниженням і колапсом. Аби вибити ЗСУ з їхніх позицій він мусить застосувати кадрові частини Російської армії, але в цьому разі сподівання Кремля на відміну санкцій можна ховати. Гроші з у Москви, хоч і не так швидко як нам хотілося б, але закінчуються. Якщо ж Путін залишить все як є – запал боїв невдовзі згасне, в бандах ДиРи посилиться дезертирство та настрої «Москва нас продала», і невдовзі ЗСУ братиме один район за другим. Провал «русской весны» Путіну не пробачить уже власна рашистсько-імперська спільнота.

Щур – у кутку. Виходу – нема.

Саме у цей момент на Заході з'являється розслідування про офшорні операції, яке почалося, на секундочку, з витоку 11 млн. документів з бази даних панамської компанії Mossack Fonseka. Хтось всерйоз вірить, що такі витоки стаються самі собою, через помилку або журналістське розслідування? Та не смішно.

Президент Порошенко потрапив у гарну компанію – у злитих документах фігурують і батько чинного прем'єр-міністра Великобританії і чинний прем'єр-міністр Ісландії і ще чимало вельми цікавих осіб.

На що це схоже? На ситуацію, коли якась впливова сила, через оприлюднення компромату, заходилася одних політичних противників знищити, а інших – шантажувати, мовляв, «робіть що треба, бо зараз як опублікую ще!» Найбільш вірогідний кандидат у такі сили – Кремль. Нікому згадана ситуація не вигідна так, як йому.

«Але в оприлюднених документах фігурує оточення Путіна» — віщую заперечення. «І що?» — запитаю я. Для європейських та українських політиків згадані документи становлять небезпеку – їм треба звітувати перед виборцями. А яку небезпеку становить цей витік для президента Росії? Навпаки, йому можна зливати про себе все що завгодно – так ніхто не подумає що саме російські спецслужби стоять за витоком. Прийом цей відомий з часів Давнього Риму.

Маніпуляції, брехня через недоговорення, пряма ідеологічна диверсія ворога…

Я згоден і визнаю, офшорні оборудки це зло. З цим треба боротися. Але по-перше, боротися треба не з окремими персоналіями, а з явищем, бо толку мені з того, що одну особу пов'язану з офшорами замінить інша особа пов'язана з офшорами? Заради чого тоді сир-бор?

І по-друге, огидно коли під маркою боротьби з корупцією запускається звичайна ворожа інформаційна диверсія. Диверсія – мета якої не усунення конкретного керівництва країни, а знищення України як держави.

Сумно. Огидно.


Зображення-прев'ю взято звідси: http://newsru.ua/pict/big/569990.html