На мою думку,  наслідки будуть дуже негативними. Росія влаштувала цю провокацію на момент перебування в Україні місії одразу кількох міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ та ООН, які досліджують порушення прав людини як у зоні конфлікту, так і безпосередньо в Україні.

Крім того, Кремль показово використовує цю спецоперацію для повного витіснення або принаймні часткового зменшення мандату СММ ОБСЄ.

Не випадково після затримання «розвідника», Росія відразу ж почала шантажувати Україну і Захід погрозами взагалі заборонити діяльність місії ОБСЄ або суттєво обмежити її діяльність в ОРДЛО. В окупованому Донецьку відбулися мітинги «активістів» з вимогою заборонити діяльність СММ, а ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник дав розпорядження  обмежити маршрути патрулювання місії ОБСЄ.

Причому в першу чергу, окупанти обмежують роботу місії в районах «пілотних» розведень військ. Саме після інциденту із затриманням Косяка, СММ ОБСЄ зафіксувала різке збільшення кількості порушень припинення вогню з боку учасників незаконних збройних формувань поблизу селища «Золоте». Більше того, окупанти активно згортають діяльність СММ ОБСЄ і на проблемній ділянці україно-російського кордону, зокрема в районі пунктів пропуску Ізварине й Довжанськ.

Є ще одна причина, чому Росія підкинула Україні терориста Косяка саме в нинішній період. Ця спецоперація була розіграна під візит заступника державного секретаря США Вікторії Нуланд до Москви та нинішній візит в Україну міністра оборони США Ллойда Остіна. Плюс – заяву президента Володимира Зеленського про зустріч у найближчі тижні міністрів країн нормандського формату.

Зверніть увагу, що після затримання терориста Косяка, Росія фактично заблокувала Мінський формат і заявила про його недієздатність через позицію України. Також Москва заявила про неможливість проведення запланованої зустрічі у нормандському форматі, переклавши відповідальність за цей зрив на Україну.

Я не виключаю, що найближчим часом Кремль перейде до грубого військового тиску на Україну. В цьому контексті, Росії дуже невигідна присутність в ОРДЛО місії ОБСЄ, яка хоча б умовно, але збирає і видає інформацію про передислокацію місць накопичення та фіксацію кількості порушень з боку терористів.

Відкритим залишається питання, чи розуміють українські силовики всі ці загрози і наслідки подібної операції Кремля.

На жаль, в історії з Косяком, СБУ не врахувала досвід попередніх аналогічних операцій, зокрема викрадення терориста «ЛНР» Володимира Цемаха. Нагадаю, що тоді все почалося зі вкидання у ЗМІ інформації про те, що він причетний до збиття малазійського Боїнга МН17 і навіть був керівником ППО «ДНР». Однак попри це, українська сторона провела операцію з його затримання, під час якої навіть загинули спецпризначенці. Між тим, міжнародний трибунал не визнав Цемаха ключовим свідком. Натомість Росія намагалася використати затримання Володимира Цемаха для блокування обміну полоненими.

 Приблизно аналогічна ситуація відбувається зараз і з Андрієм Косяком. Кремль використовує цей факт для блокування роботи СММ ОБСЄ і блокування виконання гуманітарної складової й обміну полоненими.

Нагадаю, 13 жовтня ЗСУ затримали громадянина РФ Андрія Косяка, який зайшов на залишені українські позиції поблизу КПВВ «Золоте». Він був у складі групи, яка мала дозвіл на обладнання КПВВ з боку окупантів, мала пов'язки Спільного центру з контролю та координації (СЦКК), і під приводом розмінування здійснювала розвідку залишених позицій ЗСУ. Після затримання, в Косяка вилучили зброю та боєприпаси, а також телефон з доказовою базою його злочинів. Україна відправила терориста під арешт. Однак Росія й окупанти несподівано почали агресивно вимагати повернути його та обмежили роботу Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ.