Україна – наша земля. За правом народження, за правом крові, за правом господаря. І я буду триматися за цю землю, доки вистачить сил.

«Я вважаю за краще жити тут в умовах нескінченної війни, ніж бути частиною єврейського народу, нескінченного кочовика різними країнами. Будь-який компроміс наближає наш кінець, як нації. Оскільки я не збираюся розповідати своїм онукам про державу Ізраїль, як про тимчасовий епізод двадцятого сторіччя в тисячоліттях поневірянь, я маю намір триматися за цю землю, скільки вистачить сил„, – Йонатан Нетаньяху.

Я маю намір триматися за цю землю і жити в умовах нескінченної війни. Це і є справжній націоналізм і розуміння того, що таке Незалежність. Не декларована, бутафорська, проголошена з метою збереження наявного панування партійної номенклатури, яка лише поміняла кольори прапора та назву партії.

Українські захисники готуються тримати оборону Фото з відкритих джерел

Це – слова воїна, який загинув, захищаючи зі зброєю в руках свій народ. Блискавична операція в аеропорту Ентеббе чітко засвідчила намір крихітної держави захищати своїх співвітчизників у будь-якому місці земної кулі.

Бійці елітного підрозділу «Сайерет Маткаль», а не дипломати МЗС з купою грошей, звільняли заручників зі смертельної пастки.

Як свідчить історичний досвід, саме від жменьки воїнів залежить доля всієї нації. І саме вони повинні прийняти єдине правильне рішення. Їм немає кого запитати, немає до кого звернутися, командир на полі бою сам визначає результат бою.

Я не звик програвати. Це – моя земля. За правом народження, за правом крові, за правом господаря.

Будь-який компроміс наближає наш кінець, як нації. Я не збираюся розповідати своїм онукам про державу Україна як про тимчасовий епізод у тисячоліттях поневірянь мого народу. Я маю намір триматися за цю землю, скільки вистачить сил.