Пентагоні заявили про новий пакет військової допомоги для України у розмірі 2,175 млрд доларів, до якого також входить нове далекобійне озброєння — GLSDB, що дозволить ЗСУ завдавати високоточних ударів на дальності до 150 км. До того ж, у новому пакеті значну частину займають засоби протиповітряної оборони та артилерії. 

Зброя з дальністю ураження до 150 кілометрів дає можливість фактично тотального вогневого контролю над окупованими територіями України, не тільки Луганської та Донецької, але й Запорізької, Херсонської областей та відповідно АР Крим. 

Нагадаю, GLSDB – це поєднання авіабомби з ракетним двигуном. Така зброя поєднує в собі авіаційну бомбу малого діаметра GBU-39 (SDB) з ракетним двигуном M26. Ці боєприпаси можуть застосовувати ракетні системи, які вже є в українських військових, а саме – пускові установки M270/HIMARS. 

Бомба оснащена крилами, які дозволяють їй «ковзати» до цілі й ракетним двигуном, що забезпечує додаткову дальність. Завдяки цьому, її можливо точно навести на ціль – так ніби вона була запущена з літака, не наражаючи пілота на ризик та з меншими витратами. 

Завдяки 150-кілометровому (94-мильному) GLSDB, усі російські лінії постачання на сході країни, а також частина окупованого Росією Криму, стануть доступними для ЗСУ. 

Застосування нового озброєння надає можливість збільшити дальність ураження, що погіршує матеріально-технічне забезпечення ворога. Окупанти будуть змушені переносити склади з боєприпасами та паливно-мастильними матеріалами на відстань більше 200 кілометрів. Враховуючи проблеми з автопарком в окупаційній армії, адже там досить обмежена кількість, можемо говорити про те, що це призведе до логістичного колапсу. Проблеми з постачанням БК можуть кардинально змінити хід військового протистояння. Мовиться про зниження вогневого ураження російських окупантів. 

Якщо наразі ми говоримо про те, що вогневе ураження в коефіцієнті 1:3 на користь росіян і за добу вони можуть випускати по позиціям ЗСУ приблизно до 20 000 снарядів, то з отриманням нової зброї й погіршенням логістики ворога, цей коефіцієнт значно знизиться: збільшиться час постачання та необхідний час на те, щоб перенести усі тилові бази на безпечну для росіян відстань. Все це забирає час, бо всі бази доведеться переносити вглиб і вже звідти постачати до місця розташування вогневих позицій, що значно погіршує можливості окупаційної армії наносити вогневі ураження по позиціям українських військових. 

Наразі відбувається різка активізація військового протистояння, в якому росіяни створюють наступ по п'яти напрямкам одночасно. 

За інформацією Генштабу ЗСУ, основні зусилля окупанти зосереджують на веденні наступальних дій на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. 

Основний акцент, на якому зосереджують увагу росіяни – це особовий склад. Якщо говорити про те, що казарми окупантів будуть під щільним вогневим контролем з боку ЗСУ, то це фактично знизить можливості армії РФ щодо використання особового складу в моменті чисельної переваги для продавлення позицій ЗСУ. 

Головне, що ми матимемо можливість накривати тилові бази. Це не тільки склади БК та казарми, але й аеродроми, з яких наносяться ракетно-бомбові удари по позиціям наших військових. У першу чергу – це стосується аеродромів, що знаходяться на територіях окупованих українських областей. Важливо звернути увагу на те, що Джанкойський аеродром також опиняється в зоні ураження, адже відстань дозволяє тримати його під вогневим контролем та знизити кількість авіаударів по позиціях ЗСУ. 

У росіян наразі є перевага в повітрі, а надання GLSDB допоможе знизити кількість авіавилітів та мінімізувати «виграшну позицію» Росії. 

Варто зауважити, що останній пакет військової допомоги передбачає розширений характер саме наступальних видів озброєння. 

Варто не забувати про БМП Bradley, які вже їдуть в Україну, а їх не випадково називають вбивцями танків. Останні заяви топ-чиновників НАТО говорять про те, що вони готові до конфронтації з РФ. Це свідчить про зміну риторики та тактики країн НАТО. Щодо так званих «червоних ліній», є відповідні заяви стосовно того, що питання відновлення повного суверенітету України розглядається виключно в кордонах 1991 року. Ніяких територіальних поступок для країни-окупанта – не буде. 

На мою думку, медійна активність, яка розгорнулася навколо «Рамштайн-8», у значній мірі спровокувала новий наступ росіян. 

Наголос робився на тому, що у разі позитивного рішення щодо постачання зброї українським воякам потрібно пройти навчання протягом 2-3 місяців для танкових екіпажів. Росіяни вирішили не чекати, а тому пішли у наступ на всіх ділянках фронту. 

Інформаційна політика щодо супроводу питання постачання зброї в Україну повинна бути відкоригованою, адже дипломатичний і політичний фронт ніхто не скасовув. 

Росія продовжує тиснути на країни, що постачають нам зброю, щоб зірвати контракти або затягнути їх по часу. Недарма в своїх останніх заявах Путін говорив про те, що на постачання танків – будуть відповідні кроки з боку РФ. Звичайно, країни Заходу не сильно злякалися, але Росія продовжує задіювати усі важелі впливу, щоб зірвати ці постачання.