В окупованому місті Олешки на Херсонщині наразі склалася критична гуманітарна ситуація.
 Противник повністю заблокував місто. Офіційне постачання продовольства та медикаментів припинилося ще наприкінці травня. Увесь цей час люди виживали переважно за рахунок власних городів, але із завершенням сезону овочів запаси вичерпалися. 

 У місті тривалий час немає світла, води та газу. Працює лише одна лікарня кілька днів на тиждень, гостро бракує ліків.

Шляхи навколо міста щільно заміновані, а цивільних на дорогах атакують російські безпілотники. Відомо лише про поодинокі випадки, коли мешканцям вдалося самостійно вийти з міста пішки в бік Раденська.

Нинішню гуманітарну ситуацію в Олешках неможливо пояснити без військового значення самого міста.

Це стратегічний населений пункт. Контроль над Олешками — це фактично плацдарм для подальшої деокупації лівобережної частини Херсонської області.

Присутність у місті приблизно півтори тисячі цивільних, а разом із навколишніми селами — близько шести тисяч людей. Здебільшого це літні, маломобільні громадяни, або ті, хто втратив документи під час підриву Каховської ГЕС. Таким чином російські окупанти намагаються створити передумови, за яких будь-яка активність Сил оборони України на цьому напрямку буде сприйматися як загроза насамперед цивільному населенню.

На мою думку, Москва намагається використати цю ситуацію одразу у кількох напрямках.

Перший — інформаційний. 

Російська сторона намагається перекласти на Україну відповідальність за те, що в місто не постачаються продукти та медикаменти, а евакуація фактично відсутня.

Наразі російська пропаганда акцентує на ударах українських безпілотників по транспорту та інфраструктурі, представляючи їх як атаки на цивільні об'єкти.

Водночас російські військові самі використовують цивільний транспорт у військових цілях.

Йдеться, зокрема, про використання машин швидкої допомоги для переміщення військовослужбовців та автобусів — для розміщення або перевезення операторів БПЛА.

У розпорядженні аналітичного відділу ГІ «Права справа» є  дані об'єктивного контролю щодо використання  цивільних транспортних засобів російськими військовими.

Варто зазначити, що окупанти використовують цивільних як «живий щит» — перевдягаються в цивільне, ховають техніку в житлових кварталах та не відкривають жодних евакуаційних коридорів.

Другий чинник — військова логістика.

Олешки та прилеглі населені пункти залишаються важливими для забезпечення російського угруповання на лівому березі.

Через Олешки проходять важливі автошляхи (зокрема траса Е97), які сполучають південь Херсонщини з Кримом. Контроль над цією зоною дає змогу окупантам маневрувати резервами вздовж лівобережжя.

Олешки є «воротами» до тимчасово окупованого півдня. Утримання міста та створення навколо нього гуманітарної блокади є спробою противника заблокувати будь-які спроби ЗСУ форсувати Дніпро та створити стійкий плацдарм для подальшого просування на Крим чи Мелітополь.

Присутність цивільного населення, дозволяє окупантам розміщувати військові об'єкти й логістику безпосередньо в житловій забудові або поруч із нею, що суттєво ускладнює завдання ударів для української сторони.

Третій фактор — можливі майбутні операції Сил оборони.

Для українського командування деокупація або нейтралізація позицій ворога в Олешках є пріоритетним завданням для захисту тилу та розвитку можливого контрнаступу.

Звільнення Олешок або витіснення звідти окупаційних сил відсуне лінію фронту далі на південь. Це критично необхідно, щоб зменшити інтенсивність артилерійських ударів і атак дронів по Херсону та прилеглих населених пунктах правого берега.

Крім того, встановлення контролю над Олешками відкрило б для ЗСУ прямий шлях для просування на Раденськ, Скадовськ та Армянськ. Це дозволило б розсікти російське угруповання на лівобережжі.

Контроль над цим районом дозволяє ЗСУ повністю убезпечити логістику через річку та розширити сіру зону на користь українських сил, що сковує великі резерви противника, які змушені обороняти лівий берег замість перекидання на Схід.

Мета окупантів — дискредитувати українську сторону, створити кращі умови для власної логістики і максимально ускладнити можливе проведення десантних операцій із метою деокупації лівобережної частини Херсонської області.

 Четверта причина— близькість до Херсона.

Місто розташоване всього за кілька кілометрів від Херсона через річку Конка та Дніпро. 

Після підриву росіянами Каховської ГЕС у 2023 році рельєф плавнів суттєво змінився. Олешки, які географічно лежать у низині лівого берега, постраждали найбільше. Частина території перетворилася на важкопрохідні болота, що досі ускладнює пересування людей і техніки, а також знищило чимало підвальних укриттів.

В районі Олешок та сусідніх населених пунктів розташовуються російські вогневі засоби та оператори БПЛА, які працюють по правобережній частині області.

Окупанти використовують житлову забудову та околиці Олешок для розміщення артилерії, мінометів і розгортання операторів FPV-дронів, що дає їм змогу щоденно обстрілювати житлові квартали Херсона.

Водночас присутність цивільних серйозно обмежує можливості української сторони завдавати ударів по таких позиціях.

У районі Олешок наразі ведеться високотехнологічна та виснажлива «війна дронів», де безпілотники Сил оборони України виконують подвійну місію: бойове ураження окупантів та унікальну за масштабами гуманітарну операцію з порятунку заблокованого цивільного населення

Українські військові, прикордонники та Нацгвардія намагаються рятувати цивільних, доправляючи їжу безпілотниками через Дніпро. В рамках однієї з останніх масштабних операцій Силам оборони вдалося скинути близько 4 тонн їжі на 100 визначених локацій. 

До координації та виконання залучили велику кількість з'єднань — бійців 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен», 30-го корпусу морської піхоти, тактичної групи «Грім», підрозділу «Болгаричі» 11-ї бригади НГУ, 34-го полку Нацгвардії та 79-го прикордонного загону.

Російські сили розгорнули потужні системи РЕБ  та постійно намагаються збивати українські безпілотники з провізією. Як зазначають самі морпіхи, кожен борт вилітає з ризиком не повернутися назад.

Окупанти відбирають продукти в місцевих, а тих, хто отримує пакунки, б'ють і затримують. Навіть Кремль на офіційному рівні був змушений визнати ситуацію в місті «критичною».

Наразі українська влада та дипломати намагаються залучити  ООН та Червоний Хрест, аби змусити РФ відкрити зелений коридор для порятунку цивільних.