Армія РФ хоче до настання холодів максимально просунутися в сторону Куп'янська та Лимана, проте отримує жорстку відсіч від українських захисників.
На Куп'янському напрямку російські війська зосередили свої зусилля на просуванні в районах Синьківки та Іванівки Харківської області та Стельмахівки і Надії Луганської області. Однак вперлися в оборонні позиції та мінні загородження українських військ.
На Лиманському напрямку основне завдання окупантів − прорватися в район Лиману. Друге завдання − створення можливостей для оперативного оточення українського угруповання в районі Сіверська.
Цілі ворога
Попри те, що російські війська зазнають колосальних втрат на Донбасі й «зав'язли» у важких боях на трьох ключових напрямках (Мар'їнка, Авдіївка, Бахмут), військово-політичне командування ворога не відмовляється від амбітних планів вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей та обійти українське угруповання на сході з флангів. У планах противника захопити села Макіївка, Невське і вийти на адмінкордони Луганської області.
Нагадаю, раніше речник Східного угруповання військ Ілля Євлаш повідомив, що на Куп'янсько-Лиманському напрямку нова ціль ворога – Макіївка. Варто відзначити, що саме в районі Макіївки точаться найважчі бої.
Є тактичні успіхи в окупантів і просування на декілька сотень метрів, називаймо речі своїми іменами. Крім того, окупанти намагаються тиснути з району Діброви та так званого Торського виступу, а також зі сторони Білогорівки.
На Лиманському напрямку успішно працюють українські засоби ураження по тилових базах накопичення окупантів. Йдеться про успішний характер нанесення вогневого ураження ЗСУ по тилових базах окупантів у Кремінній, Лисичанську і, відповідно, Рубіжному.
Примітно, що ще в травні аналітичний відділ ГІ «Права Справа» повідомляв про те, що окупанти збирають ударний «танковий кулак» та мають намір атакувати з-під Кремінної в бік Лимана.
Зокрема, за інформацією місцевих джерел «Права Справа», на Лиманський напрямок противник тоді перекинув додаткові підрозділи. Йшлося про посилення особовим складом та важкою бронетехнікою. На цьому відтинку фронту поблизу Кремінної на Луганщині були зафіксовані нові підрозділи 3-ї і 24-ї бригад спецпризначення, 144-ї та 3-ї МСД та 90-ї танкової дивізії ЗС РФ. У напрямку Білогорівки була зафіксована передислокація важкої бронетехніки ОТБ «Август», зі складу так званого «2-го АК ЛНР».
Крім того, за інформацією місцевих джерел «Права Справа», була зафіксована передислокація у напрямку населеного пункту Діброва окремих підрозділів 98-ї повітряно-десантної дивізії (місце постійної дислокації – Іваново).
Тиск загарбників
Наразі російські загарбники тиснуть по всій лінії бойового зіткнення від Лимана до Куп'янська. Напружені бої точаться і на Куп'янському напрямку в Харківській області.
На Куп'янському напрямку загарбники здійснили безуспішні наступальні дії в напрямку Стельмахівки. Тут зосереджені підрозділи другої 18-ї мотострілецької дивізії збройних сил Росії. Завдання окупантів − продавити українську оборону в напрямку Куп'янська з можливістю виходу на Ізюм. Тобто створення куп'янсько-ізюмського ударного угруповання, яке нависатиме над флангами Збройних сил України, зосереджених у Слов'янську.
Зараз відбуваються важкі бої в районі Лиман Перший – Синьківка. Ворог намагається прорвати позиції українських військ.
Окупанти намагаються в районі Синьківки атакувати вздовж двох лісосмуг, але успішний характер зустрічних контратак ЗСУ не дозволяє окупантам наблизитися безпосередньо до населеного пункту. Варто зауважити, що ЗСУ демонструють на цьому відтинку фронту ефективний характер контрбатарейної боротьби, і відповідно, так званий активний характер оборони. Тобто переходять від оборони до зустрічних контратак, саме це дає можливість втримати ситуацію під контролем.
На мою думку, російських окупантів цікавить навіть не стільки Куп'янськ, скільки вихід до Ізюма, бо це для них можливість флангового охоплення українського угруповання в Донецькій області.
Протягом останніх тижнів противник наступом із району Новоселівське намагався здійснити спробу розсікти угруповання Сил оборони України ударом у фланг та оточити частину підрозділів бригади, яка тримає там оборону. Утім, всі спроби противника були безуспішні.
Крім того, окупанти намагаються повернути раніше втрачені позиції в районі Новоєгорівки. Ворог намагається продавити оборону ЗСУ і вийти на безпосередній контроль над панівною висотою 190. На цьому відтинку фронту російська армія ввела в бій два танкові батальйони, що свідчить про значення для окупантів цього напрямку.
Відзначу, що на Куп'янсько-Лиманському напрямку зосереджені елітні частини збройних сил РФ. За інформацією речника Східного угруповання військ Збройних сил України Сергія Череватого, на цьому напрямку ворог зосередив десантні підрозділи, найкращі мотопіхотні підрозділи і як додаткову підтримку – бойовий армійський резерв, територіальні війська, приватні військові компанії, так звані штурмові підрозділи "Z".
Про особливе значення цього напрямку для росіян свідчить те, що угруповання, яке тут зосереджене, налічує понад 120 тисяч осіб, у той час коли на Бахмутському напрямку – близько 50 тисяч осіб.
Уточню, що активізація бойових дій на Куп'янсько-Лиманському фронті збігається з плановою ротацією російських військ – ротації 42-ї загальновійськової армії і передислокації на цей напрямок 25-ї загальновійськової армії, загальна чисельність якої – 17 тис. осіб.
Невипадковий терор
Показово, що на тлі військових поразок російські окупанти перейшли до тактики терору проти мирного населення саме на Куп'янському напрямку Харківської області.
Удари по житлових районах Харкова, Вовчанська та трагедія в населеному пункті Гроза, яка призвела до численних жертв серед мирного населення, невипадкові. Йдеться про спланований характер воєнного злочину. Причому невипадковою виглядає і дата удару – у момент перебування президента України Володимира Зеленського з візитом в Іспанії, де глава держави зустрічався з представниками західних країн і йшлося про подальшу військово-технічну допомогу Україні.
Москва своїми терористичними ударами продемонструвала подальші сценарії розвитку подій, включно з численними жертвами серед мирного населення України.
Подібні воєнні злочини слід розцінювати як елемент військово-політичного тиску Російської Федерації не лише на Україну, а й на країни Заходу.