Примусова посадка лайнера у Мінську і затримання Романа Протасевича є операцією спецслужб Білорусі. Журналіста затримали для того, аби з'ясувати джерела фінансування Світлани Тіхановської і викрити «крота» у силових структурах, який зливає інформацію членам білоруської опозиції.

Крім головної версії про політичні мотиви, зверну увагу на інші події та фактори, на тлі яких відбулося гучне затримання журналіста.

Перший фактор – фактичне запровадження Російською Федерацією ембарго на поставки нафти у Білорусь. Так, за підсумками травня, постачання нафти з РФ на нафтопереробний завод «Нафтан» у Полоцьку, скоротилося, за різними оцінками, у 2,5 – 5 разів. Переконаний, що таким чином Кремль тисне на режим Лукашенка. У відповідь, влада Білорусі заборонила реєстрацію проросійської партії «Союз».

В Лукашенка не було політичної доцільності затримувати Протасевича і наразитися на нові жорсткі санкції Заходу. До того ж, уся ця історія з посадкою лайнера відбувається в період пошуків Білоруссю варіантів диверсифікації постачання нафтопродуктів. Мінськ вже уклав договори з Азербайджаном і найголовніше – зі Сполученими Штатами. У литовському порту Клайпеда два танкери уже вивантажили американську нафту для Білорусі. Тобто, на сьогоднішній день, режиму Лукашенка абсолютно невигідно зривати диверсифікацію поставок енергоносіїв гучними затриманнями опозиціонерів, та ще й на літаках іноземних перевізників.

Другим фактором, що ставить під сумнів виключно політичну причину затримання Романа Протасевича, є специфіка протесів білоруської опозиції.

Telegram-канал NEXTA був заснований у 2015 році. Найбільшої популярності від здобув у другій половині 2020 року, під час протестів у Білорусі. Самого Протасевича вважають наближеним до Світлани Тіхановської, а саму одіозну опозиціонерку, білоруські та західні експерти називають відверто проросійською кандидаткою. Під час передвиборчої кампанії, на одному з мітингів у Мінську, Тіхановська вимушено пояснила присутність на території Білорусі членів російської ПВК «Вагнера». Опозиціонерка тоді заявила, що начебто ці військові прибули не для її підтримки та дестабілізації ситуації в країні, а насправді летіли у Стамбул на відпочинок. До речі, зовсім не у Венесуелу, як пишуть деякі ЗМІ. Цієї ж версії дотримувався і посол РФ у Білорусі, який офіційно заявив про те, що росіяни просто затрималися на кілька днів і не брали жодної участі в мітингах на підтримку Тіхановської. Водночас, за оцінками КДБ Білорусі, тоді до країни прибули 200 членів ПВК «Вагнера», а не 33, як озвучувалося офіційно.

Третім фактором, який спростовує суто політичну версію затримання Романа Протасевича, є той факт, що він пішов з посади головного редактора Telegram-каналу NEXTA 28 вересня 2020 року. Водночас, зазначу, що влада Білорусі визнала канал терористичним і таким, що закликає до повалення чинної влади, лише 20 жовтня, – тобто за місяць після того, як Протасевич припинив із ним співпрацю. Найцікавішим у цьому епізоді той факт, що головні розслідування NEXTA щодо корупції білоруської влади, зокрема фільм про «золото Лукашенка», з'явилися лише у березні 2021 року. Таким чином, переконаний, особисто Роман Протасевич не має жодного відношення до розслідувань, що дискредитують політику білоруського лідера.

З огляду на ці фактори, виникає питання «навіщо Лукашенку потрібен журналіст, якщо він уже давно не співпрацює з NEXTA та не впливає на його редакційну політику?».

Переконаний, що журналіст потрібен білоруській владі в якості свідка, який може допомогти КДБ Білорусі знайти реальних спонсорів Telegram-каналу і команди Світлани Тіхановської. До речі, після переїзду в Литву Протасевич приєднався до штабу екс-кандидата в президенти Білорусі і лідера опозиції Світлани Тіхановської.

Алєксандра Лукашенка дуже цікавить, звідки бралися кошти і хто стояв за протестами т.зв. «білоруської опозиції». Протасевич тут відігравав далеко не ключову роль – Telegram-канал NEXTA заснували шестеро осіб. Білоруські спецслужби ідентифікували п'ятьох з них, а один зі співзасновників досі невідомий. Причому за даними розслідування, цей шостий «Містер Х», причетний до витоку інформації по лінії як КДБ, так і Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь. Тобто, спецслужби дуже цікавить, хто «крот» і зливає опозиції інформацію. Саме з цією метою і затримали Романа Протасевича – він цікавий силовикам, як джерело інформації. До речі, смертний вирок йому не загрожує, тому що, по-перше, статтями, за якими його можуть звинуватити, смертна кара не передбачена, а по-друге, після гучної медійної «засвітки», Лукашенко вже не настільки одіозна людина, аби відкрито виносити смертний вирок опозиціонеру.

Ще одним загадковим фактом в історії із затриманням журналіста, на мою думку, є низка подій напередодні рокового рейсу. Зокрема, я звернув увагу на той факт, що після примусової посадки в Мінську, з борту Ryanair були зняті 5 осіб. Серед них була громадянка РФ Софія Сапєґа, яка супроводжувала Протасевича. Цікавий той факт, що ця дівчина «випадково» передала фото опозиціонера в на відпочинку своєму знайомому, а той виклав його у соцмережу. Це допомогло спецпризначенцям ідентифікувати його особу і встановити рейс, яким він збирався летіти з Греції в Литву.

Крім того, зазначу, Протасевич знав, що перебуває у міжнародному розшуку, але тим не менше, чомусь обрав рейс на літаку, що пролітає над Республікою Білорусь.

За словами співзасновника Telegram-каналу Nexta Путіло, він обговорював з Протасевичем, що не варто літати над Білоруссю літаками. «Звичайно, Роман прорахувався або не подивився. Колеги кажуть, що він останнім часом розслабився трохи. Все-таки втомився — як-не-як понад вісім місяців активного опору „, — зазначав він.

Варто зауважити, що журналіст ідентифікував зовнішнє стеження за собою в аеропорту міста Афіни. Він особисто написав про це у своєму Telegram-каналі, повідомив, що його «веде» КДБ. Самостійно описав співробітника спецслужб, який намагався сфотографувати його документи і задавав питання російською мовою. До речі, це не «тупе запитання», як вважає опозиціонер, а типова процедура ідентифікації людини: спецпризначенці задають питання, дивляться на реакцію й ідентифікують людину. В аеропорту фотографувати документи і задавали журналісту питання російською не випадково – таким чином перевіряли його особу та з'ясовували, чи буде він летіти саме цим рейсом у Вільнюс. Якщо Протасевич помітив усі ці фактори і написав про них, то логічно він повинен був задуматися, чи слід взагалі летіти. Можливо тут спрацювала його молодість та недосвідченість, а можливо його «злив» хтось із його оточення.

Примітно, що минулого тижня режим Лукашенка міг захопити лідера білоруської опозиції Світлану Тіхановську тим же чином, що і Романа Протасевича. Справа втім, що рівно тиждень тому Світлана Тіхановська летіла таким же рейсом Ryanair з Афін до Вільнюса, пролітаючи над Білоруссю.

Мали можливість, але не захопили.

Нагадаю, 23 травня військово-повітряні сили Республіки Білорусь примусово посадили у Мінську авіалайнер Ryanair, що виконував рейс Афіни – Вільнюс. Літак змусили приземлитися в Мінську: спочатку через диспетчерів йому погрожували білоруські силовики, а потім авіалайнер перехопив винищувач Міг-29.

Приводом для посадки стала начебто наявність на борту лайнера бомби. Директор Департаменту з авіації Міністерства транспорту і комунікацій Білорусі Артем Сікорський заявив, що повідомлення про замінування літака було зроблене від імені ісламістського руху ХАМАС. Однак представник ХАМАС Фавзі Бархум заявив, що організація не має відношення до загрози вибуху літака Ryanair і що рух не вдається до таких методів.

Після посадки, білоруські спецслужби затримали опозиційного журналіста, екс-головного редактора опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича, який був серед пасажирів.

Президент Володимир Зеленський доручив уряду підготувати заборону прямого авіасполучення між Україною та Білоруссю. Також буде закритий повітряний простір Білорусі для здійснення транзитних авіаперельотів.

Тим часом МВС Білорусі оприлюднило відео з Романом Протасевичем. Він заявив, що дає свідчення і співпрацює зі слідством. Глава КДБ Білорусії Іван Тертель заявив, що Роман Протасевич дає свідчення про «спонсорів і замовників».

Спеціально для інтернет-видання UA.News