Верховна рада України ухвалила в першому читанні нову редакцію закону про Службу безпеки України. У разі остаточного схвалення, передбачається перетворення СБУ з правоохоронного на контррозвідувальний орган. Зокрема, СБУ позбудеться повноважень в сфері економіки та боротьби з корупцією,
На жаль, змушений констатувати, що сумнозвісний відділ «К» (управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією), який перетворився фактично на СБУ в СБУ, вирішував виключно свої і правлячої еліти комерційні питання. При чому, ця ситуація є характерною для Служби безпеки України за весь час її існування. Пов'язано це з тим, що, власне, голова Служби фактично не впливає на кадрові призначення і змушений рахуватися з фактором зовнішнього впливу на ці процеси.
Так, наприклад, за часів п'ятого президента України Петра Порошенка виникли непорозуміння між першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України Демчиною та очільником СБУ Василем Грицаком. За інформацією колишнього прес-секретаря СБУ, головного редактора сайту «ОРД» Станіслава Речинського, «Демчина нахер посилає (голову СБУ Грицака -прим. автора) і каже, що він „смотрящий від Кононенко“.
Більше того, аналогічні непорозуміння виникли у Грицака і з Сергієм Семочком. Справа втім, що свого часу Семочка перевели на посаду начальника Київського обласного управління СБ України всупереч волі очільника СБУ.
Семочко був начальником Головного управління із контррозвідувального захисту економіки. Прерогатива зміни керівництва цього управління — в руках голови Служби безпеки. У зв'язку з цим він і був безпосередньо підпорядкований голові Служби безпеки. Після призначення Семочка на посаду начальника Київського обласного управління СБ України, керівництво СБУ направило до нього інспекторську перевірку, яка виявила порушення. Голова СБУ виписав догану керівнику київського управління Семочку. У відповідь Семочко пішов проти Грицака до суду. Примітно, що практично в цей же час з'являється сайт „Семочко.нет“, на якому були опубліковані копії російських паспортів близьких Семочка.
Здавалося б, що з приходом до влади нової команди ці проблеми мали би зникнути з інформаційного простору. Але не так сталося, як гадалося.
11 вересня 2019 року указом президента України Зеленського першим заступником голови СБУ, начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю було призначено Бухарєва Владислава. А вже 8 листопада 2019 Зеленський звільняє Бухарєва з цієї посади.
Справа втім, що 2 листопада 2019 року, вже згаданий мною Станіслав Речинський на своїй сторінці в Facebook оприлюднив інформацію про „бійку“ голови СБУ Івана Баканова і глави ОП Андрія Богдана. Речинський стверджував, що причиною конфлікту були розбіжності навколо кандидатури на посаду керівника Головного слідчого управління СБУ. „Богдан хотів Нескоромного. Баканов — Вовка (екс-керівник ГСУ СБУ — прим. автора)“, — написав Речинський.
Крім того, за інформацією Речинського, президент Зеленський підписав подання Баканова на звільнення двох його заступників — Нескоромного і Владислава Бухарєва, начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.
Фактично, йшлося про конфлікт інтересів між головою української спецслужби і главою Офісу Президента на тлі кадрових призначень всередині самої Служби.
Уявляєте собі ситуацію: вне залежності від правлячої політичної еліти голова СБУ фактично не впливає на кадрові призначення. Більше того, він змушений рахуватися з тим, що всередині його структури існує ще одна Служба безпеки України, яка фактично не підпроядкована йому. При цьому, ця непідпрорядкована СБУ абсолютно не відповідає інтересам захисту національної державності.
У підсумку маємо те, що маємо.
Наразі колишньому заступнику голови СБУ Дмитру Нескоромному оголошено про підозру у вчиненні злочину – організації готування вбивства начальника Головного Управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова.
Більше запитань, ніж відповідей.
Далі буде…
