Шість днів тому, о четвертій ранку 28 лютого, спільна операція США та Ізраїлю змінила архітектуру Близького Сходу. Аятола Хаменеї мертвий. Ядерний комплекс Фордо зруйнований бомбами GBU-57A/B. Три об'єкти збагачення урану зруйновані. У сценарному просторі ймовірності змінюються в режимі реального часу, що є відображенням браку системності та стратегічності у діях частини акторів.

Є кілька оновлень для актуалізації сценарного простору.

I. Іранський ракетний потенціал.

За першу добу (28 лютого) Іран запустив приблизно 350 балістичних ракет і 270 дронів. За оцінками OSINT-спільноти та CENTCOM (адмірал Бред Купер), за перші чотири дні Іран використав близько 500 балістичних ракет і 2000 дронів. Це — майже все.

Армія оборони Ізраїлю (IDF) методично знищувала не тільки ракети, а й пускові установки. До кінця 3 березня 300 пускових установок знищено, що дало 70% падіння ракетного вогню по Ізраїлю порівняно з першою добою (CTP-ISW, 3 березня). Кількість залпів впала з 12+ на добу до 5, хоча кожен залп став щільнішим — 9–30 ракет проти 2–3 на початку. Це класична ознака виснаження: агресор концентрує залишки для максимального ефекту, бо наступного шансу вже не буде.

До п'ятого дня (4 березня) щоденний обсяг скоротився приблизно до 30 балістичних ракет і 90 дронів. Прогноз FDD (Long War Journal, 4 березня): ефективний нуль балістичних настане близько 9–10 березня. Залишаться дрони, морські USV та залишки проксі-мереж. Але без балістичних ракет Іран втрачає свій головний важіль тиску.

Масштаб американського удару: 6 стратегічних бомбардувальників B-2 скинули 12 бомб GBU-57 на Фордо, 30 крилатих ракет Tomahawk з підводних човнів уразили Натанз та Ісфахан, а загалом до 1 березня вже понад 2000 авіаударів були завдані США та Ізраїлем (House of Commons Library). На 4 березня IDF звітував про 1600 бойових вильотів і 5000 використаних боєприпасів. Це вже схоже на індустріальну операцію з демонтажу спроможності супротиву.

II. Сценарний дрейф

Сценарна модель з обмеженою раціональністю стратегій гравців, яку ми ведемо з початку першої фази війни (2025 рік), зафіксувала суттєвий перерозподіл ймовірностей між версіями v7 (стан «до» операції) і v11 (ранок 5 березня).

Є три принципові тренди. По-перше, сценарій швидкої угоди (NE-A) майже виключений — падіння ймовірності з 15% до 4%. Іран відмовляється від переговорів, поки Хаменеї ще не похований, поки КВІР публічно обіцяє помсту, поки на кордонах стоять (і вже наступають) курдські формування PJAK. По-друге, ймовірність революції (NE-E) подвоїлася — з 10% до 22%. Це найзначніший дрейф у моделі. По-третє, загроза хаосу (NE-C) зросла до 19% — атаки на Фуджейру і Дукм 4 березня означають, що Іран намагається компенсувати ракетне виснаження ударами по нафтовій інфраструктурі. Brent 4 березня зріс до $84,72, впритул до порогу в $85, який за нашими попереднім аналізом стає тригером для руйнації рівноваги Неша.

III. Три паралельних процеси

Поточний момент (5–7 березня) характеризується трьома одночасними процесами, які й визначатимуть наступний базовий сценарій.

1. Агонія КВІР. Командна вертикаль знищена. Хаменеї вбитий 28 лютого. Генерал Пакпур (командир Сухопутних сил КВІР) загинув. Будівля Ради Експертів (органу, що за конституцією обрає нового Верховного лідера) уражена 3 березня IDF. Це не випадково: знищення місця збору Ради Експертів мала б паралізувати легітимний механізм передачі влади. Тому обрання лідером сина Хаменеї виглядає як захоплення влади плюс порушення традиції, яка закладена після повалення режиму шаха. Мотжтаба це не просто «новий Хаменеї» — це представник КВІР, який не має релігійної легітимності (він не ма рангу аятоли). КВІР намагається сформувати паралельну структуру управління, оминаючи конституцію. Але без балістичних ракет, без повітряного прикриття (три ескадрильї уражені вже 1 березня, фактично Іран залишився без авіації), без єдиного командування — це хунта в умовах тотальної відсутності важелів впливу. Тобто режим вибрав виживання, а не легітимність і це ознака слабкості.

2. Курдський фронт. 2 березня бійці PJAK (Курдської вільної партії Ірану) перейшли іранський кордон. За п'ять днів до початку операції п'ять іранських курдських партій об'єдналися в CPFIK (Коаліцію політичних сил Іранського Курдистану). За даними i24News та Jerusalem Post, тисячі бійців зайняли позиції в горах Загросу навколо міста Маріван. Іранські сили евакуювали Маріван 3 березня. ЦРУ, за даними CNN (підтверджено кількома джерелами), веде активні переговори про озброєння курдів з метою розтягнути сили КВІР і «дозволити цивільним виходити на вулиці не будучи розстріляними». Трамп особисто телефонував Масуду Барзані і Бафелю Талабані (лідерам іракського Курдистану) в перший день операції.

3. Втрати Китаю. Операція "Epic Fury" стала для Пекіна «геополітичним землетрусом» і «стратегічною поразкою» (Сергій Корсунський). Чому? Протягом довкого часу Китай купував значні обсяги (1,38 мільйона барелів) іранської нафти на добу. Це 80% всього іранського нафтового експорту (дані Kpler). Купував з дисконтом 30% через санкції. Ця схема включала «санкційний тріумвірат» Іран–Венесуела–Росія з розрахунками в юанях. Оскільки Мадуро заарештований американським спецназом, а Іран фактично зупинений як держава, Китай змушений повернутися до долара і спотових ринків. PBOC вже різко «розвернув» курс юаня (Bloomberg, 4 березня). Стратегія дедоларизації відкинута щонайменше на 5 років.

IV. Куди дрейфуємо: три вікна майбутнього

Нульове вікно: наступні 5 днів (до 10 березня). Це вікно визначається одним фактором — арифметикою ракетного вичерпання. Коли балістичні запаси КВІР досягнуть ефективного нуля, настає стратегічна розвилка. Або залишки командування шукають "backdoor" — у цьому випадку Оман залишається єдиним каналом, хоча удар по порту Дукм 4 березня серйозно ускладнив цю роль. Або КВІР переходить у режим асиметричного протистояння — дрони, морські безпілотники, удари по нафтовій інфраструктурі сусідів. Або всередині самого КВІР починається неконтрольована фрагментація.

Перше вікно: 10–40 днів (до 7 квітня). Сорок днів жалоби за Хаменеї — це культурний та релігійний бар'єр, через який іранська еліта фізично не може публічно вести переговори без втрати легітимності. Одночасно це вікно для можливого народного повстання: КВІР без ракет, без єдиного командування, без стратегії значно вразливіший до внутрішнього тиску. Сценарій E (революція) дрейфує вгору в цьому вікні. CIA + курди + іранська діаспора — це мережа (тобто не єдиний актор), яка зараз намагається зробити ставку на «відкрите вікно». У 1991 році курди і шиїти в Іраку вже отримували подібні сигнали від США (тоді без результату).

Друге вікно: 60–90 днів (до кінця травня). Це вікно визначається ресурсним балансом. У США 21 стратегічний бомбардувальник B-2, з яких 6 вже відпрацювали по Фордо. Запаси PAC-3 та THAAD виснажуються на захист п'яти країн Перської затоки одночасно. FDD попереджає: темп витрат перехоплювачів може залишити США непідготовленими до «одночасних або наступних великих воєн в інших місцях». Тобто: захист Тайваню стає проблематичним. А також Україна суттєво втрачає в постачаннях ракет. У цьому вікні Трамп потребує рішення: або Угода — навіть погана, або перемога (принаймні щось, що можна продати як перемогу перед довиборами до Конгресу восени 2026 року).

V. Іран

Є один аналітичний висновок, який залишається поза межами офіційного дискурсу, але прямо випливає зі сценарного аналізу.

США і Ізраїль ведуть цю операцію з різними цілями. Для Ізраїлю мета — нульовий Іран: ядерна програма знищена назавжди, режим аятол замінений на, можливо, Пахлеві або подібного лідера. Для США мета — слабкий, але існуючий Іран. Регіон без іранського важкоозброєного гравця — це регіон, де СА та ОАЕ переходять від гібридної до відкритої конкуренції (що ми бачили вже в грудні 2025 — саудівські авіаудари по силах ОАЕ у Ємені), де Ірак розпадається на шиїтський, сунітський та курдський вектори, де Туреччина отримує нові можливості для регіональної експансії (північний Іран, шлях в Центральну Азію, новий Турецький Шовоковий шлях).

Ця розбіжність між США і Ізраїлем — структурна. І вона дзеркально відображає іншу розбіжність — між США і Україною. Вашингтон хоче «слабку Росію», яка стримує ЄС і Китай. А ми виступаємо за деконструкцію росії із деколонізацією поневолених народів.

Підсумовуючи сценарний простір станом на 5 березня: NE-E (революція, 22%) і NE-C (хаос, 19%) разом — 41% ймовірності радикальних результатів. NE-B (затяжна кампанія) з 25% залишається найімовірнішим одиничним сценарієм, але втрачає підтримку з кожним знищеним іранським пусковим. NE-D (backdoor через Оман) тримається на 16%, але атака на Дукм 4 березня поставила під сумнів навіть цю опцію.

Найближчі 5 днів (до вичерпання балістичного потенціалу Ірану) визначать характер наступних місяців. Або Іран отримає "backdoor" і почнеться повільна трансформація, або мережа «ЦРУ + курди + протести» зробить своє, і почнеться непередбачуваний перехідний хаос. Або хунта КВІР законсервується у венесуельській моделі і конфлікт заморозиться на роки.

Незалежно від того, який сценарій реалізується, «балістичний Іран» перестав існувати. Відновлення виробничого ланцюга — це щонайменше місяці. Для росії це означатиме дефіцит ударних дронів, який будуть закривати збільшенням власниого виробництва.