14 грудня 2016 року Центр Разумкова спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності, Європейською правничою асоціацією і Всеукраїнським демократичним форумом провели Міжнародний круглий стіл «Гібридна війна Росії – виклик і загроза для Європи». На запрошення керівництва Центру Разумкова я приєднався до цієї дискусії і, навіть, висловив своє бачення особливостей гібридної війни Росії у виданій Центром брошурі.
Крім того, впродовж круглого столу я запропонував колегам готуватись до того, що певна частина політичного істеблішменту західних країн, у змові з представниками Кремля, запропонує Українському народові угоду на досить жорстких умовах. І нам треба бути до неї готовими.
В той момент, наш колега та голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко розкритикував моє бачення, кажучи, що «тиск, можливо, і посилиться, але ніяких угод не буде».
Натомість, вже через 15 днів медіамагнат та олігарх українського походження, колишній зять колишнього президента України, Віктор Пінчук – запропонував мені як громадянину України досягти певних домовленостей у своїй статті "Ukraine Must Make Painful Compromises for Peace With Russia".
Пізніше різні аспекти цих домовленостей були також озвучені головою правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василем Філіпчуком. Судячи з його профілю на фейсбук, певна кількість користувачів підтримують таких хід думок.
Ще одна людина, яка підтримала такі пропозиції, — це Томас Грехем, директор консалтингової компанії Kissinger Associates, потенційний кандидат на посаду Посла США в Москві, та один з організаторів і активних учасників «групи Бойсто».
Отже суть угоди, яку мені, як громадянину України, пропонують вищезазначені панове полягає у наступному:
- Відмовитися від євроінтеграційних зусиль та задекларувати відсутність планів приєднатися до Європейського Союзу;
- Відмовитися від напрямку євроатлантичної інтеграції та поновити декларацію про позаблоковий статус України і умови ніколи не вступати в НАТО;
- Прийняти той факт, що повернення анексованого Криму до складу України є неможливим. Все, на що можна розраховувати – це якась спільна юрисдикція за прикладом Гонконгу або Кіпру;
- Повернути окремі райони Донецької та Луганської областей, окуповані російськими військами та терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР» до складу України на умовах Кремля. Тобто – провести вибори на цих територіях, не забезпечивши попередньо безпеку для усіх виборців і не поновивши контроль над кордоном;
- Надати Росії безумовне право розміщувати військові бази та військові об'єкти на території кримського півострова.
В даний момент, вказані умови угоди є для мене, як для громадянина України, неприйнятними. В тому числі, через кількість життів, які, за умови прийняття цих пропозицій, було втрачено даремно.
Враховуючи це, я вважаю за доцільне і правомірне з мого боку запропонувати Віктору Пінчуку та тим, хто підтримує його позицію – контроферту. Контроферта є зустрічною офертою, відповіддю на пропозицію укласти договір, що містить умови, які є додатковими або відрізняються від умов, зазначених у пропозиції.
Мої пропозиції полягають у наступному:
- Верховна Рада України офіційно розглядає і приймає рішення про вихід з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) та денонсує усі міжнародні документи підписані в контексті позбавлення України ядерного потенціалу в обмін на підписання країнами-гарантами Будапештського меморандуму, таких як Тристороння заява Президентів України, США та Росії, Заява про безядерний статус України та ін. Наступним кроком Верховна Рада розглядає проект Постанови про відновлення Україною статусу ядерної держави. Цей крок забезпечить перспективи збереження Україною свого суверенітету та територіальної цілісності, в умовах віроломної поведінки своїх партнерів.
- Верховна Рада України розглядає у прискореному порядку пакет законопроектів щодо посилення фінансового контролю над організаціями і установами, які здійснюють свою діяльність завдяки фінансуванню з-за кордону. Таким чином, ми зможемо мінімізувати ворожий та шкідливий вплив таких організацій як «Український вибір» на інформаційний простір та політичну кон'юнктуру України.
- Те ж саме стосується і засобів масової інформації, які здійснюють діяльність на території України. Метою подібного законодавства є вивчення джерел фінансування таких медіа як телеканал NewsOne, портал STRANA.UA, газет «Вєсті» та «Капітал„, умов і засобів перебування на території України таких осіб як Марія Столярова чи Ігор Шувалов. Керівництво та співробітники засобів масової інформації та громадських організацій, які здійснюють діяльність в Україні будуть мати обов'язок представляти свої щорічні податкові електронні декларації до НАЗК.
- Український уряд забезпечує товарно-сировинну та торгівельну блокаду захоплених територій України, які знаходяться під контролем Росії та терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР».
- Україна розробляє та впроваджує прогресивне підвищення цін на транспорт російського газу європейським споживачам, щонайменше на 30%. У 2016 році транзит природного газу через українську газотранспортну систему для європейських споживачів зріс на 23% і склав 82,2 млрд куб. м природного газу. Однак, в той же час, НАК «Нафтогаз України» констатує зниження темпів зростання обсягів транзиту через газотранспортну систему після прийняття Європейською Комісією рішення щодо розширення доступу «Газпрому» до газопроводу OPAL (східне відгалуження від "Nord Stream"). Крім того, є серйозні підстави вважати, що газопровід "Nord Stream" також запрацює на повну потужність за мовчазної згоди Берліна. А Туреччина, зі свого боку, вже оголосила про згоду на будівництво "South Stream", який має усі шанси отримати своє продовження і до країн Європи. Таким чином, Україна має диверсифікувати свої ризики і негайно значно підвищити ціни на транспорт російського газу до країн Європи.
- Україна приймає і запроваджує спеціальний правовий режим на кшталт воєнного стану у відповідь на гібридну агресію. Цей спеціальний правовий стан розповсюджується на райони та території, які межують з лінією зіткнення та зону проведення АТО. Метою режиму є законне обмеження прав громадян з метою захисту суверенітету держави та її територіальної цілісності.
- До Верховної Ради України вноситься пропозиція про ініціювання антимонопольних розслідувань щодо європейських компаній, в контексті приведення їх комерційної діяльності у відповідність до положень української Угоди про Асоціацію з ЕС в сфері рівного доступу до ринків та не перешкоджання господарській діяльності українських компаній.
- Україна не має жодної потреби декларувати відмову від європейської інтеграції, оскільки зусиллями уряду Нідерландів до Угоди про Асоціацію і так було внесено поправку про те, що Україна не має перспектив вступу до ЄС попри той факт, що і у первинному тексті Угоди ніяких натяків на вступ України до Євросоюзу не містилося;
- Україна не має потреби декларувати відмову від євроатлантичної інтеграції, оскільки на даний момент співпраця з НАТО або будь-які напрямки спільної роботи відбуваються поза рамками якого б там не було офіційного процесу, на кшталт Плану Дій щодо Членства. Крім того, «територіальні претензії» та триваюча агресія Росії унеможливлюють будь-який інтеграційний процес. А отже і говорити про це немає сенсу, оскільки це неможливо в принципі.
- Україна залишає за собою право формування або входження до будь-яких міжнародних та міждержавних утворень на кшталт ГУАМ, Балто-Чорноморського Союзу або інших утворень.
Вказані умови домовленості не є вичерпними та можуть бути розширені за участі українських експертів, однак в рамках контроферти є обов'язковими для обговорення з прибічниками «варіанту Пінчука-Філіпчука-Грехема».
Запрошую колег приєднатися до продовження роботи над контрофертою.
За матеріалами Інституту постінформаційного суспільства