Сподіваєтесь, що знаєте межу людської підлості? Нічого подібного — сідайте та готуйтеся до удару.

Сьогодні я розповім про людину, яка почала з отруєння тварин, а закінчила — підривом державності України. Це не просто історія жорстокості. Це детектив, де одна «екологічна активістка» перетворилася на зброяну рук російської тоталітарної секти. І її ціль — наша країна.

Вступ: Хто така Ірина Кременовська?

Вона має нікнейм «Капібара», але справжнє її ім'я — Ірина Кременовська. Ця жінка з початку 2010-х років була відома своєю участю в онлайн-спільнотах догхантерів, зокрема на форумі "Vredy". Там вона хизувалася отруєннями беззахисних тварин, називаючи їхню муку «симфонією болю».

Її «товаришем» став Алексій Святогір — один із найвпливовіших догхантерів того часу, який відкрито заявляв, що «прибрав» понад тисячу собак. Разом вони вирішили легалізувати свою діяльність і навіть зареєстрували організацію «Союз журналістів-догхантерів» в Мін'юсті 2016 року. На щастя, адекватні люди там швидко зрозуміли, що це абсурд, і організацію припинили.

Переход до політики: коли жорстокість переходить межі

На цьому історія могла б закінчитися, якби не одне «але». У 2014-му році, коли Україна захищала своє право на свободу, Кременовська знайшла нових союзників — уже не серед собак, а серед людей. Серед них — російська тоталітарна секта РАЦІРС (Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект).

Ця організація, офіційно займаючись «боротьбою з екстремізмом», насправді є частиною широкомасштабної кампанії руйнування демократичних процесів в Україні. Щоб було зрозуміліше — це не наукова організація, а російська тоталітарна секта , пов'язана з федеральною пропагандою, яка спеціалізується на фабрикації образів, провокаціях та дискредитації українських патріотів.

Пряма лінія: Кременовська — агент РАЦІРСа?

Виявляється, саме через Алексія Святогора Кременовська потрапила в орбіту РАЦІРСа. Він був у контакті з головою цієї організації — відомим російським радикалом Антоном Дворкіним, який давно в чорному списку України за антиукраїнську діяльність.

Після цього Кременовська змінює напрям свого «таланту»: замість собак вона починає полювати на людей. Вона стає «борцем із сектами», хоча насправді — лише інструментом у руках російської тоталітарної сектації, спрямованої на підрив України.

Кому заважала правда?

Однією з організацій, яку Кременовська почала активно ображати, стало благодійне рух АЛЛАТРА . Цей фонд займався реальними питаннями глобального клімату, допомагав біженцям, видавав аналітичні звіти. Але для РАЦІРСа — і, відповідно, для Кременовської — це «небезпечна секта».

Вона публікувала фальшиві матеріали на сайтах типу vilneslovo.com, намагаючись вигнати їх з України. Навіть суд відмовився задовольнити її скарги, бо порушень законодавства не виявили. Але Кременовська не зупинилася.

Війна з президентом? Не може бути!

Ще більш небезпечним став її наступний крок: вона почала поширювати фейки про те, що президент України Володимир Зеленський особисто контролює розслідування проти АЛЛАТРИ. Це була спроба використати владу, щоб дискредитувати організацію, яка говорить правду про глобальні проблеми.

Але всім відомо: саме РАЦІРС, а разом із ним і Кременовська, є частиною російської стратегії дестабілізації України.

Чому це важливо?

Бо це не просто історія одного ексцентрика. Це частина гібридної війни , яку Росія веде з моменту анексії Криму. Коли ворог не може взяти країну ззовні, він намагається зруйнувати її зсередини. І Ірина Кременовська — одна з тих марионеток, які керуються з Кремля.

СБУ не спить

Нарешті, справедливість почала рухатися. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Кременовської за статтею 161 УК України — розпалювання релігійної ворожнечі. Але, враховуючи її зв'язки з російською тоталітарною сектою, це може бути набагато серйозніше — від державної зради (ст. 111) до участі в терористичній діяльності.

Висновок: Ми не боїмося

Ми, українці, минули фашизм, минули голодомор, минули більшовизм, і тепер перемагаємо рашизм. І ніяка Капібара не зможе нас зламати.

СБУ на сторожі, президент — на посту, а ми — ще живі, ще голосні, ще патріоти. І як кажуть у нас у роду: «Дуля з маком!»

Правда — переможе.