Новина про зміну керівництва федералів у Кремлі набирає нових обертів. Довгожитель Бортніков поки що при кермі, але чи надовго?! Подейкують, що пенсійна посада для «Борта» вже підготовлена, а битва за федеральний трон у самому розпалі.
Претендентів не так вже й багато, але головного видно неозброєним оком, надто яскраві у нього покровителі. Ставку зробили на чорне, танкери та ДВКР федералів.
Відкрита інтервенція РФ проти України не принесла Кремлю «Київ за 3 дні», не принесла Донбас у «подарунковій упаковці», а СВО для «братнього народу» виявилася нічим іншим, як дробильною машиною для утилізації та переробки вторинної сировини російських солдатиків. Такий підхід у Путіна формувався ще з часів курського підводки, «Норд-Осту» та подій вересня 1999 року, коли будинки від вибухів складалися як карткові будиночки. У відповідь усім говорили, що це терористи, причому гірські, а виявилися – федерали.
Хто ж, як не ВВП, знає, як працює машина ФСБ. Потрібен лише надійний керівник, ручної роботи, зі знаком якості, як логотип "Swiss made". Але Білокам'яна — це не Швейцарія, доводиться обирати або серед олігофренів, або серед тих, хто страждає на хронічний етилізм. Іншого не дано. І як казав «батько української незалежності»: «Маємо те, що маємо». Тут не посперечаєшся.
Подіум федерального «конкурсу краси» за звання першого ФСБшника відкриває керівник Департаменту військової контррозвідки генерал Іван Ткачев.
Як тут не згадати крилаті вислови Ткачева з «записів Шестуна» (голова Серпуховського району Московської області):
«Тебе переїдуть катком».
Там був цікавий монолог, Ткачев не добирав слів, відчував себе справжнім «техаським рейнджером»:
«Після цього тобі намалюють: приїде Москва або менти, заберуть, заарештують, а потім нариють і закриють. Кіпшу не буде. Покажи мені Удмуртію, він там цар і бог був, покажи мені Марій Ел, цар і бог, Сахалін, Владивосток — він був найкрутіший, його на руках носили. Я працював з усіма губернаторами, з усіма главами, з усіма краями, Комі. Якщо команда пішла, якщо ми зараз нагинаємо „Альфа-Груп“, залізно, з Фрідманом, з Савіним. Ми нагинаємо „Ренову“, в курсі, так? Ми вже знайшли, 80 млрд вивели там. Один хрін, команда прийшла».
Цю команду привів сам Ігор Сєчин. І не просто привів, а створив у складі УСБ власний загін «техаських рейнджерів», назвавши його 6-ю службою. «Шістки», одним словом. Головним «техаським рейнджером» і «шісткою» був призначений той самий Іван Ткачев. «Мочили» губернаторів і дрібнішу верхівку за командою Сєчина, так само, як і Улюкаєва.
«Або пиши заяву про відставку, або за твою долю ніхто не ручається», — Іван Ткачев. Влада має бути в руках «Царя».
Пізніше Ткачева перевели безпосередньо обслуговувати інтереси Сєчина за функціоналом в Управління «К» (банківський та фінансовий підрозділ) Служби економічної безпеки ФСБ. Цим він, до речі, займається й зараз. В умовах війни ресурс ДВКР буде більшим і сильнішим.
У чому ж полягає інтерес Сєчина до підконтрольного йому Ткачева?! Інтерес перший – контроль над нафтовою галуззю.
Хто не згоден, того викидають. Ткачев же не просто обмовився, коли згадав на «плівках Шестуна» про «Альфа Груп» та її співзасновника Фрідмана, приписавши сюди ще й топ-менеджера Савіна. Справа в тому, що в 2011 році Сєчин «закусився» з Фрідманом через ТНК-ВР (консорціум AAR, що представляє «Альфа-Груп» і партнерів).
Угода «Роснефти» з британською ВР (British Petroleum) передбачала «чендж» у вигляді арктичного шельфу та обміну акціями. Через це й почався корпоративний конфлікт, який ініціювала AAR, зробивши управління компанією неможливим, заблокувавши угоду через міжнародний арбітраж. У підсумку, під тиском Сєчина, руками Ткачева, «Альфа-Груп» поступилася своєю часткою в ТНК-ВР, яку незабаром прибрав до рук сам «Патрон» (прізвисько Ігоря Сєчина у дуже вузьких колах). З Улюкаєвим розправилися таким же чином і вже ніхто не питав, хто і навіщо приватизував «Башнефть». Все виявилося дуже просто.
Відповідаючи на питання: «Хто ти, воїне, Ткачев?», відповідь очевидна – «Сєчинський рейнджер». Але тут не слід забувати, хто ж дозволив і пролобіював це «федеральне беззаконня», хто ж був головою УСБ, а потім головою ФСБ. Правильно, Микола Патрушев, він же «Платон». І він у цій схемі далеко не остання фігура.
Свита у ВВП велика, а наближених багато не буває. Вплив Корольова контролюється тим самим «Платоном», а людей Дюміна та його самого вже давно понизили в ранзі, перевівши з касти наближених у звичайну обслугу — тобто просту «свиту». Тому конкурс «першої леді» федералів має своїх бенефіціарів, але, поки в темі та сама «свита», інтрига зберігається. Претенденток уже почали випускати на подіум. Ось тільки нехай не забувають, що війна РФ проти України в гострій фазі, і замість «вечірньої сукні» дефілювати доведеться в броні. Такі реалії, ще дуже-дуже довго кремлівським генералам-федералам доведеться ходити й озиратися, претензії Герасимова на «собачі розбірки» силовиків у Путіна були ж обґрунтовані – машини просто так у повітря не злітають, чи хочете посперечатися?!
Думаю, сперечатися з Альфачами та ГУРівцями не варто. Доведено «Паутиною», Москаліком і Сарваровим. Продовження буде. Чекайте...
У цій схемі є ще один персонаж, і спочатку він здається зайвим, але, якщо придивитися уважно, копнути глибше, багато чого стане зрозумілим. Рівняння вирішується швидко: Сєчин + «Альфа Груп» (довірчий кістяк ентузіастів) + Туманний Альбіон + той, хто в ньому оселився. Відповідь — «тіньовий флот».
Нагадую, Ткачев же не просто так проговорився на «плівках Шестуна». Злі язики подейкують, що на Туманному Альбіоні сховався цілий «штик» Ткачева — такий собі Євген Тихонов. Особа не публічна, але знає і вміє багато чого. Свого часу Тихонов був трейдером у "Shell" (британська транснаціональна нафтогазова компанія). До цього він старанно працював у компаніях "Albion Oil" і "Starsupply Tullett Energy". Але саме в "Shell" Тихонов і розквітнув. Він відповідав у британській компанії саме за постачання палива з країн колишнього СРСР, поперемінно працюючи то в лондонському, то в московському офісі компанії. Як казав Ткачев: «Солодкий хлопчик». Історія Тихонова закінчилася звинуваченням у розкраданні 2,5 млн доларів, переданих йому компанією для підкупу власників «Совфрахту» (одна з найбільших транспортно-експедиторських компаній – «тіньовий флот» РФ).
Тихонов відбувся «легким переляком», а незабаром і зовсім Британський королівський суд Кройдона визнав громадянина Литви Євгена Тихонова невинним. Уродженець і громадянин Литви Євген Тихонов зараз проживає в Ризі, Латвія.
Тихонов за вказівкою Ткачева допомагав вирішувати багато «темних» питань Сєчина, як щодо активів «Альфа-Груп», так і щодо «Совфрахту» (не так давно компанія стала «тіньовим флотом» і підсанкційним активом Сєчіна в структурі «Роснефти»), і ще дуже-дуже багато іншого. Думаю, якщо Тихонов раптом почне говорити, за ним потрібно терміново відправляти «федеральних недоходяг» Лугового і Ковтуна.
Шоу було б ще те.
Згодом Тихонов і зовсім увійшов до складу так званої «тіньової асоціації британських нафтотрейдерів», які фактично через підконтрольний банк в Африці (якщо що, кріпосне право вже скасовано) стали «просувати» російську нафту, тим самим обходячи будь-які «страшні» санкції Західного світу. Ось так громадянин Литви, який проживає в Латвії, став директором російського «тіньового флоту». І для кого ж він старається?! Думаю, здогадалися. «Альфа-Груп» теж у темі, якщо що. Там залишився цілий топ-менеджер Савін, хоч і колишній, але як кажуть у «особистів»: «Колишніх не буває». Він же і відповідав, і відповідає за інвестиційні проєкти, платіжні платформи та перекази. Все залишилося і працює, тільки франшиза інша.
Головна задумка Сєчина ще не втілилася, імперських амбіцій йому не бракує, вчитель у нього до пари. The Wall Street Journal — не дворова газета, щоб просто публікувати новини про створення мегакорпорації на основі: «Роснефти», «Газпром нафти» і «Лукойлу». Якщо це станеться, нафтова влада буде в руках саме Сєчина.
Ланцюжок замкнувся. Але навіщо ж Сєчину Ткачев?! Інтерес другий — війна.
Взяти Київ за 3 дні, за 3 тижні і навіть за 3 роки не вийшло, вже 5 пішов, а результату немає. Одні втрати, ще й по найболючішому місцю як для Сечина, так і для «Царя» — НПЗ. Без них «тіньовий флот» — просто купа металу, нафти та мазуту, не більше.
Градус можна знизити за рахунок Прибалтики, а там у Ткачева зять і там же «штик» Тихонов. Тихонов явно був завербований не на патріотизмі, там є щось більше.
Ті самі джерела пошепки кажуть, що Тихонов активно бігає й шукає помічників, щоб за дорученням Ткачева «похитнути» балтійський союз, до якого входять країни колишньої пострадянської сфери впливу. План, звичайно, такий собі, але в умовах гібридної війни має право на існування. Називається він «Латгалія / економічний розвиток» і полягає в наступному: придбання аеропорту в Лоцекі, за 12 км від Даугавпілса (колишній військовий аеродром, злітно-посадкова смуга 2300 м), будівництво повноцінного аеропорту з супутньою інфраструктурою, наступний крок — це створення вільної економічної та митної зони для стимулювання місцевого виробництва поблизу аеропорту та прилеглих кордонів, будівництво фільтраційних таборів для нелегальних емігрантів у Європі (купівля землі, будівництво інфраструктури, створення приватної охоронної компанії) і, звичайно ж, найулюбленіше, використання на території Латвії групи протестного потенціалу, яка незадоволена чинною владою та режимом, готових допомагати РФ для її повалення. Ось такого ось. План «Барбаросса». Вигода? А вона лягає прямо в кишеню Сєчина. Отримання привілеїв від російських нафтових компаній у постачанні санкційної нафти та нафтопродуктів до країн Африки та на Близький Схід. «Сопрапель» називається. Куратори – Ткачев-Тихонов.
Коротше кажучи, це гібридний план підготовки до прямого втручання Кремля у Прибалтику. План охоплює одразу дві сфери інтересів Сєченського: нафтова галузь і війна. Саме для цього Ткачева й посадили на крісло ДВКР ФСБ, надавши йому величезні повноваження в умовах війни. Виконає завдання — отримає крісло поважніше. Але «конкурс краси» ніхто не скасовував.
«Цар» любить бенкет, торжество і свиту, і весілля. І на роль «весільного генерала» Ткачев – 100% свій хлопець. А в разі провалу, є свита – 5 служба ФСБ, яка теж посвячена в цей захід підривного характеру і там теж є свій «весільний генерал» Комков, який так само, як і Ткачов, бере участь у федеральному «конкурсі краси». Патрушев і тут допоможе, якщо що, родинні зв'язки з Комковим закріплені міцними узами.
Робимо ставки, панове, Ткачев чи Комков?!
P.S.: Як же тут не згадати класику: «Я знаю, щурів треба знищувати, а не затівати з ними сутичку. Але говорити про це я не буду. Буду думати. Подумаю, як мені все краще зробити», — хірург-емігрант Равік, з роману Еріха Марії Ремарка «Тріумфальна арка».
Додам лише, 200 ™ (Trade Mark).