Стало відомо, що справу проти Порошенка через Томос відкрили за заявою Філарета. У цьому кроці поєднується бажання повернути у свої руки церковну владу й кошти. Але, окрім впливу на Порошенка ця справа також вплине на становище Православної Церкви України й православ'я загалом.

Після отримання Томосу й створення Православної Церкви України (ПЦУ) Філарет і його найближче оточення фактично втратили частину влади в українській церкві й з огляду на дії навколо п'ятого президента, Томосу й Православної Церкви України – вони готові докладати зусиль, аби її собі повернути. Докладати зусиль не для зміцнення української церкви й православ'я, а для захисту власних інтересів.

Іронія в тому, що у 2019 році Філарет отримав звання героя України від Порошенка за сприяння отримання Томосу й за те, що «був, є і залишається духовним лідером українського народу», — цитата п'ятого президента. Швидше за все, допомагаючи у створенні ПЦУ, Філарет мріяв про те, що він її очолить, отримає для себе усі митрополичі преференції, відповідно задовольнивши матеріальні потреби київського патріархату й власне его.

З огляду ж на реалістичність визнання Порошенка винним й здоровий глузд можна сказати, що ця справа не має абсолютно ніякого сенсу. У ПЦУ вже заявили, що ця справа «приклад використання супротивниками незалежності УПЦ юридичної системи, правоохоронних та судових органів України з метою перешкоджання розбудові та розвитку Православної Церкви України, процесу її міжнародного визнання, свободі волевиявлення релігійних громад».

Засудження Порошенка через отримання Томосу й створення ПЦУ найбільшу вигоду принесе лише Російській православній церкві. Делегітимізація торкнеться не лише української церкви, а й загалом перерозподілу церковної влади у православному світі. Оскільки наступним кроком може стати те, що Варфоломія, патріарха Константинопольського, також визнають винним у тому, що він сприяв «загостренню релігійної ворожнечі в Україні».

РПЦ, яка чомусь називає себе в Україні УПЦ МП, отримає з того процесу найбільше зиску. Бо саме РПЦ з моменту створення Православної Церкви України втратила найбільше. Зокрема, так звану першість московського престолу над київським. Оскільки ПЦУ отримали визнання з рук Константинопольського патріарха й увійшла до світового списку православних автокефалій, куди також входять Польська православна церква, Єрусалимська православна церква, Болгарська православна церква й та ж сама Російська православна церква.

Для України ж існування власної церкви, незалежної від впливу іноземних держав – це запорука побудови незалежної держави, як в культурному розумінні, так й в геополітичному. Оскільки на карті світового православ'я Україна виступає самостійним, незалежним й дуже незручним для Росії гравцем.