Не можу гарантувати що все відбувалося в точності так, але головного героя  Я знаю особисто і більшість подій відбувалось під час нашого спілкування.
  Починалось все за часів розпаду СРСР і перших років незалежності України у одному з обласних центрів. Часи булі скрутні, більшість хлопчиків хотіли бути кіллерами, а дівчатка — нічними метелеками. У нашого героя не було таких ілюзій, він був досить успішним злодієм(як на свій вік 12-14 років). І навіть викликав  заздріст дорослих злодіїв «старших», яким приносив частину здобичі «на общак».
  Так трапилось що десь Вова(так його будемо звати), зі своїм подєльником, після чергової справи,  принесли «на общак» стільки, скільки їхні " старші" не заробляли за місяці. І ті вирішили забрати все, а щоб не було питань до них що до "беспредела", вирішили вивезти "малолеток" в ліс і вбити. 
 Не знаю що пішло не так, але Вову не добили. Він зміг вибратись з лісу і через деякий час оклигати. Скільки це забрало часу Я не вкурсі, оскільки тоді ще не був знайомий з ним, а сам він дуже неохоче розповідає про ті часи. 
  Коли Володя більш менш  одужав, він зпиляв приклад, вкоротив стволи  на мисливський рушниці, зарядів патрони картєчу і йобнув тих двох "старших". Ну, а шо? !!! ІБО НЕХУЙ!!!
  Дали йому здається 8 років, на той час він ще був "малолетка".
  Але на цьому його історія не закінчиться.
   Уже в тюрмі він стає повнолітнім, його переводять на дорослу зону і через деякий час опиняється на "бурі". Бур- це тюрьма в тюрмі (барак усиленого режиму) куда потрапляють особливо норовливі, або за порушення режиму. Там йому
 "пощастило" відбувати термін з старим злодієм, якій взяв його під своє крило, побачив в ньому щось особливе і поділився деякими знаннями про злочинний світ, у тому числі дав деякі уроки гри у азартні ігри. Це основне джерело надходжень у зоні.   
  Вийшовши з "буру" Володя потрапляє у середовище де кожен воліє зжерти свого ближнього,  для прихильників блатної романтикі, насправді на зоні все не так як в кіно. Хоча є деякі фільми що відображають реальність....
   Зжерти не у буквальному сенсі звичайно. 
   На зоні є правила,  правила адміністрації, а є  неписані -" панятія"  і саме за "панятіями" з новоприбулими засудженими деякій час  не можна грати на гроші. Хіба що сам захоче і про це потрібно проінформувати "поставити в курс" " смотрящего". 
   Так і відбулося "поставили в курс" і вже через деякій час половина зони була винна Володі ...
   А ще через рік з ним ніхто не сідав грати. Ні в карти,  ні в нарди.
І все одно Вовчик "сидів" з комфортом. 
  Ще була у Вови слабкість до "трави", ну подобалось йому її курити, на зоні цього добра вдосталь. Так пройшла ще одна  частина життя.
   В кінці кінців він звільнився, а  на волі знайти лоха у якого можна виграти не так легко. Цю нішу  зайняли ігрові автомати. Вовчик почав займатись тим до чого у нього хист. Спочатку квартири, потім будинки. Потім зрозумів що справжні гроші замкнені на якісні замки. Почав шукати, підібрати ключі до тих замків. Так став дуже талановитим і відомим в певних колах. Купляв замки які позіціонували як такі що неможливо вскрити, розбирав і знаходив слабкі місця. Доходило до того що йому оплачували дорогу у іншу  країну,  проживання там з сім'єю і певну суму, за те щоб він зайшов, відкрив замок і вийшов, незважаючи на те буде за тим замком якась цінність чи ні.
   Був у Володі один пунктик: Його дружина обов'язково мала бути незайманою. В наш час це як єдиноріг, але він знайшов свою!)))
  Так у нашого героя з'являється сім'я.  Через деякий час народився син. І все було б добре як би не пристрасть до "трави". Ні йому це не заважало, це дуже дратувало дружину. І от одного разу у Вови з'являється знайомий, якій пропонує  відмовитись від цієї поганой звички, завдяки чому він спригнув з коноплі на героїн!!!(((
   Тут починається новий етап життя.... Знайомі потихеньку відморожуються, "роботи" меньше, прибутки падають, а апетит зростає. Так Володя потрапляє вдруге, а невдовзі в третє за грати. 
   І тут вже б поставити крапку, бо всі хто мав справу з наркозалежними розуміють до чого тут їдеться, але розпочалася війна. Чесно кажучи той відрізок часу Я не дуже пильно слідкував за долею Вови, декілька разів він мені дзвонив, але здебільшого Я отримував інформацію про його пригоди від спільних знайомих. 
  І от знову отримав нагоду поспілкуватись з ним. 
 Сам Я з лютог 22 року безпосередньо приймаю участь і чув що Вова також мобілізувався, як і що там відбувалося не знаю але ми нещодавно спілкуватись і буквально на годину розминулися....
   Тут описані 30-35 років далі не думаю що буде так само динамічно))))
    12.09.2025