Ще у 2022 році я пропонував зробити коридор до мого рідного Львова, для одного мінометного розрахунку підорів. Для того що б усі хто казав: -Ось коли прийдуть до мого міста, села, хати, тоді я візьму в руки зброю і піду воювати. Же би вони мали таку нагоду.  
  Війна не приходить як це бачиться багатьом: солдати ворожої армії йдуть вулицями міста, а відважні городяни з двосволок їх відстрілюють як куріпок. 
Спочатку прилітають ракети, потім дрони, фпв, їх стає більше, потім дуже багато, (так знищується логістика: підвіз бк, ротація позицій ....), потім дістає рсзо (ракетні системи залпового вогню «град», «ураган», «смерч»), ну а там уже ствольна артилерія, міномети 120, 80, 60, агс....
  Вони думають, що будуть партизанити? Вдень ходити на роботу, а вночі пускати поїзди під схил? Не буде ніякого потім, ні роботи ні дому, ні рідних, ні дітей, ні їжі, ні води. 
Нічого не буде, пустеля з посіченими уламками залишками стін, стовбурами дерев 1,5-2 метри, і найпривабливіше житло не петхаус, а підвал. І тоді буде вже надто пізно....