Розумію, що тема вже неактуальна. Але не втримався. Люблю я документальні кіношки. Тож і про Розенблата подивився.

Хоча порадувало не скільки саме кіно. воно, звісно, чипляє сильніше за «Фауста», порадувала реакція. Очікувано. Та все ж таки неприємно.

Це в розвинених країнах резонансні журналістські розслідування, гучні корупційні викриття призводять до хоча б якихось наслідків. Це там, «за завісою» Уотергейт, Вікілікс та інші веселощі. А в нашому 45-мільйонному райцентрі суцільний лад і спокій та «невпинне просування до Європи». А насправді всім все похуй. Що там, електронні декларації нардепів? Колишні герої Майдану стали мільйонерами? Ну то й що! Все одно все добре. Офшорний скандал з президентом? Нічого! Головне, що не Янукович. Та й #безвізнаш.

Або відео з Розенблатом (за бажанням можна знайти більш короткий варіант). Все в ньому є: і лобіювання «свого закону», і корупційна схема, підкуп суду та прокуратури (25 тис. у.о. – однокімнатна в передмісті столиці) та облради, і, звісно, «агент Катерина». Цікаве кіно. Парламентар бореться із потенційними конкурентами за допомогою «своїх судів»; скасовує ліцензії від Держгеонадр, анулює судові рішення активно користуючись своїм «народним» статусом та заносячи кеш. І не тільки ж Розенблаті справа, ви ж розумієте. На місцях це зможе зробити будь-який феодал локального значення.

Здавалося б після такого блокбастера пана Борислава мали б вивезти в браслетах із зали засідань прямо в Лук'яніський СІЗО. Та все нормально. Депутатської згоди на затримання та арешт не дали. Просто не вистачило голосів. А, між тим, сама кіношка знаходиться у відкритому доступі. І переглянути її може кожен. Хоча який сенс? Коли всім все похріну. Навіть в РФ, після фільму фонду Навального про схеми Мєдвєдєва, народ вийшов на вулиці. А в нашому райцентрі – суцільний лад і спокій. Вкотре переконуюся, той, хто каже, що в Україні успішно йде боротьба із корупцією, або мудак (якщо свідомо бреше), або деб… романтик (якщо щіро вірить в те, що каже).