site.ua
новачок

...А все могло би бути зовсім по-іншому. Ну зовсім. Ми могли би бути по-справжньому сильною державою. І потрібно для цього лише дрібничка - перестати усіх діли на українських та "інших". Тобто тих, хто за якихось причин не підпадає під визначення "українства". Мова, регіон проживання, судячи з останніх подій та закликів навіть сексуальна орієнтація можуть бути серйозними перепонами в доведенні "нашості". Ти й досі розмовляєш російською?! Як ти, сука, міг забути, що війна триває і повністю не перейти на українську? Говориш, що окрім ватників на окупованій території є й нормальні люди? Не погоджуєшся, що жителі Донбаса #самівіновати? запишемо тебе в "зрадники"! Чесно, втомився від цього.

Цей абзац виділю під камін аут. За походженням (якщо бути точним, щонайменше на 75 %) я - росіянин. Так, я вільно спілкуюся обома мовами, але рідною вважаю "мову загарбника". Я громадянин України, вже два роки живу в Києві, плачу тут податки, але не представник "титульної нації". І що тепер? Що робити зі мною та такими як я?.. З тими, хто не підпадає під "патріотичні" критерії "нашості". Хто голосує не за ту партію, чи взагалі не голосує, або говорить не тією мовою.

Я не збираюся заради ефемерних закликів відмовлятися від Достоєвського, Довлатова, Солженіцина, Мандельштама, Гумільова - від багатьох столпів світової культури, що зробили мене мною. Може крамольно прозвучить, але я проти огульної українізації усієї території України. На мою думку, кожен регіон має зберегти свою ідентичність. В різности наша сила. Ну і у визнанні того, що твій співгромадянин має право бути не таким як ти. Право не бути однаковими.

Та я реаліст. І чудово розумію, що теза про різність розуміння не знайде. Будемо й далі жити за принципом "хто не такий як ми, той ворог", кидатися лайном на вентилятор та продовжувати розмови про "своїх" з "чужими".

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація