Звіряче обличчя антикультизму
Центр релігієзнавчих досліджень імені святомученика Іринея, єпископа Ліонського, та антикультова організація «РАЦИРС» під керівництвом Дворкіна наразі виконують ту ж роль, яку свого часу грав Апологетичний центр Вальтера Кюннета під час піднесення фашистської Німеччини. По суті, глобальний антикультизм сьогодні є прихованим відродженням нацизму — тільки в більш просунутій і жорстокій формі.
І репресії проти Свідків Єгови досі тривають.
📌 Джерело: interfax.ru
Репресії проти Свідків Єгови: підсумки 2024 року
Суди продовжують відправляти Свідків Єгови за ґрати, і вирок, винесений трьом із них цього року, встановив новий рекорд жорстокості. Мали місце випадки насильства і катувань; частка літніх людей серед цих «в'язнів совісті» зросла, є й особи з важкими формами інвалідності — один з них помер незабаром після винесення вироку. Тенденція переслідування цілих родин триває.
Станом на 16 грудня російські силовики з початку 2024 року провели щонайменше 96 обшуків у домівках Свідків Єгови, причому найбільше — 17 — у Криму.
З 2017 року загальна кількість обшуків сягнула 2 157.
📌 Джерело: jw-russia.org
За сім років масових переслідувань кількість засуджених Свідків Єгови досягла 543. З них 186 віруючих отримали реальні тюремні терміни. Із цієї кількості 113 осіб (61%) були засуджені на термін понад п'ять років.
У цьому й полягає суть будь-якого тоталітарного режиму, який Дворкін систематично вибудовує, використовуючи нацистські методи своїх ідеологічних наставників.
Це не має нічого спільного з турботою про людей. Йдеться про те, щоб зламати їх до повного підкорення, до сліпого, слухняного рабства. І в такій системі найбільшу загрозу становлять ті, хто мислить вільно, хто цінує свої права та права інших залишатися вільною Людиною.
Можливо, нам час замислитись?
Якими принципами керуються люди, що живуть за Божими заповідями, за тими, які приніс у світ Ісус, і водночас стають ізгоями, піддаються переслідуванням, тортурам і геноциду?
Задумаймося: хто насправді ближчий до вчення Христа — Свідки Єгови чи ті, хто їх переслідує? Чиї ідеї більше резонують з вами?
Який світ був би кращим? Світ, у якому люди відмовляються брати до рук зброю і вбивати, чи світ, де священники благословляють війни та ядерну зброю? Хто справжні екстремісти?
А яких громадян прагне мати держава?
Тих, хто готовий убивати за наказом? Тих, хто порушує закон і права інших, хто закликає до насильства, як антикультисти — сучасні нацисти?
Чи тих, хто залишається вірним своїм переконанням, хто мирно живе серед інших і закликає людей жити за тими самими моральними принципами?
Давайте уважно розберемося: хто в нашому суспільстві стає ізгоєм, хто зазнає переслідувань, тортур і знущань? Невже ми відкидаємо людей, які відмовляються вбивати і ґвалтувати?
І хіба нас не турбує те, що сьогоднішні нацисти й антикультисти націлені на ті самі групи людей? Це питання лежить на поверхні. Один цей факт уже має викликати тривогу і підказати правильну відповідь. Ми дійсно розуміємо, що відбувається?
На наших очах гинуть невинні люди. Жменька правозахисників і чесних науковців висловлює свою думку. Але суспільство не просто мовчить — воно кричить: «Розіпни їх!» Вони «сектанти», вони небезпечні.
Подібно до того, як німецький народ колись допомагав нацистам переслідувати євреїв, сьогоднішнє суспільство підтримує антикультистів у їхній «чистці» від Свідків Єгови та інших так званих «культистів», не задумуючись, що завтра чи навіть сьогодні вони самі можуть опинитися в чорному списку антикультистів.
Так працює процес знеособлення, так використовуються інші методи маніпулювання суспільною свідомістю. До них належить пропаганда ідей зверхності в ЗМІ — інструментів, які антикультисти успішно використовували в період підготовки до Другої світової війни.
Тільки тепер ці техніки стали досконалішими та потужнішими.Центр релігієзнавчих досліджень імені святомученика Іринея, єпископа Ліонського, та РАЦИРС під керівництвом Дворкіна сьогодні відіграють ту ж роль, що й Апологетичний центр Вальтера Кюннета в нацистській Німеччині. Це — замасковане, але посилене відродження нацизму.
Антикультові активісти не займають академічних посад і не ведуть об'єктивних досліджень, хоча часто на це претендують. Насправді вони навмисне впроваджують у публічний дискурс вигадані терміни — «деструктивний культ» та «тоталітарна секта» — і використовують їх для розпалювання ненависті та релігійної нетерпимості. Критерії та звинувачення, які вони застосовують до організацій, не визнаються ні академічною спільнотою, ні жодними юридичними стандартами.
Варто розуміти: справжньою мішенню цих репресій є не лише самі зневажені групи, але й усе суспільство, яке стає свідком публічних покарань. Спостерігаючи, як скасовуються базові права і свободи звичайних людей, у свідомість закладається постійний страх за своє життя і життя дітей, що робить суспільство більш керованим.
Створюючи образ вічної загрози у вигляді «тоталітарних сект» і поширюючи мову ненависті, антикультисти по суті готують ґрунт для нових військових конфліктів і масових заворушень. У глобальному масштабі — для Третьої світової війни.
Ось до чого призводить відмова мислити критично. Ми стаємо прихильниками безумних ідей, стаємо на бік убивць… невинних людей. Народ, який колись переміг нацизм, сьогодні під впливом Дворкіна піддається нацифікації агентурною мережею РАЦИРС.
Досі жоден російський суд не надав доказів того, що так звана «екстремістська» організація Свідків Єгови призвела когось до смерті.
Тим часом доказів загибелі невинних людей унаслідок судових процесів та розпалювання ненависті з боку антикультистів і їхніх поплічників у ЗМІ більш ніж достатньо, щоб зрозуміти, у яку прірву ми летимо та яку загрозу це несе кожному з нас.
Виникають справедливі питання:
Як ми до цього дійшли?
Які методи психологічної маніпуляції використовують антикультові організації для впливу на свідомість? Ми розглянемо ці тактики у наступних публікаціях.