5:30 Я стою в черзі до пункту комплектації Голосіївського району. Велика черга людей. Сьогодні хочу записатись в Голосіївське ТрО. Якщо не приймуть — прикую кайданками до дверей. Хай роблять зі мною що хочуть!
6:30 Пройшов медкомісію. Сержант запитав чи є в мене бойовий досвід. Сказав, що нема. Де я був в лютому? В лютому я прийти не міг. Евакуював кота на львівщину. Тому прийшов тільки зараз. Але взяли.
7:00 Відправили на тренування. Заняття по тактичній медицині. Відпрацьовували першу допомогу при отруєннях а також як відрізнити кровотчу від розлитого кетчупу.
7:30 Тактика міських боїв. Зброю не видавали, щоб ми часом не поранились. Це тобі не лютий місяць! — сказав мені напарник. Дали лопати. Мене призначили снайпером.
8:00 Виїзд на позиції. Ми завантажились в джип і поїхали в напрямку моста метро. Та перетнути Дніпро змогли не всі. Із всієї моєї роти доїхала тільки третина. Інші забули паспорти і їх розвернули на блокпості. Питаю у комбата чи надовго затягнеться спецоперація? 2-3 години максимум — відповів він.
9:00 Ми зайняли позиції на старій Дарниці. В кілометрі наша ціль. Ми вже бачили противника. Їх жовті квадратні рюкзаки. Наші розвідники взяли одного із гловушків в полон. Той сказав, що офіційне відкриття МакДональдсу в 11. Ми відібрали в нього рюкзак і список замовлень. Поповнили обмінний фонд. Виміняємо його потім на бігмак.
10:00 Ми просуваємось вглиб Дарниці. Кілька разів попали під колеса електросамокатів. Є трьохсоті.
10:30 З комбатом заходимо в будинок навпроти Макдаку. Піднімаємось на дах. Дістаю бінокль. Я снайпер, отже маю видивитись всі ціни. Ні, не цілі. Ціни. Після лютого місяця курс помінявся як і вся економіка країни. Ніхто не знає який зараз індекс біг мака. Ми будемо перші хто його дізнається. Питаю у комбата, чому ціни не можна подивитись на сайті глово? Він каже, що війна іде на всіх фронтах — сайт глово та макдональдса поклали наші хакери. І тому тільки ми можемо дізнатись справжні ціни.
11:00 Відкриття Макдональдсу. Наші правобережні ДРГ інфільтровані в місцеві глово намагаються проникнути до закладу. Їх не пускають. Місцеві колаборанти запідозрили щось не ладне. Починають допитуватись як розшифровується ДВРЗ, де знаходиться завод Вулкан і що знаходиться по центру платформи метро Вирлиця. В бінокль бачу як наших загрібають, але зробити нічого не можу, бо я не можу видати себе.
12:00 Комбат скомндував відступати, щоб здійснити обхідний маневр. Ми розкидуємо хлібні крихти і заманюємо одного із гловушек до нас у під'їзд. Там йому пропонуємо гловушку перепічку і в обмін на неї він може прийняти у нас замовлення. Намагаємось говорити з лівобережним акцентом. На жаль, більше трьох бургерів на руки не відпускають. Та що робити, то хоч пообідаємо. В 2-3 години ми не вклались. Війна набирає позиційний характер. Сподіваємось на виснаження лівобережних гловушек.
14:00 Ми виснажились. Лівобережні гловушки тримаються. Видно — захищають рідну землю.
15:00 Приходить команда на відхід. Замість взяття трьох МакДональдсів командування пропонує атакувати зведенними силами один МакДональдс. Проявляємо акт доброї волі і випускаємо полоненого гловушка.
18:00 Бляха, то як же по цій Дарниці добираитсь? Спочатку довго чекали маршрутку, потім зрозуміли що їдемо на Троєщину, а щоб зекономити назад поїхали на трамваї... Нарешті доїхали на Позняки. Через старі карти 90их років довго блукали в бетонній зеленці. На тій карті нових будівель не було. Комбат заборонив користуватись гуглом, бо на гугл картах відмічено що «МакДональдс не працює», а це дезінформація.
19:00 Зведеним ударним батальйоном штурмуємо Мак. Третя механізована бригада заїзжає на МакДрайв і прямо з джипа проводить десант безпосередньо у віконечко каси. Ми штурмуємо головний вхід. До нас приєднався загін добровольців із місцевого KFC. Вони розказали, що роками МакДональдс пригнічував їх бізнес і тому зараз вони взяли до рук зброю щоб захистити право монопольно продавати бургери та стріпси на Позняках. Герої!
20:00 Багато втрат. Розлили фанту. Розтоптали біг тейсті. Нарешті приїхала поліція. Швидка забрала трьохсотих. В мене легке поранення — обмазався сирним соусом. Наш комбат здаватись не хотів. Він відбивався до останнього, а коли вороги оточили його — кинув в стакан Коли Ментос і був таким. Ми пам'ятатимемо його подвиг.
21:00 Стемніло. Ми вийшли із поліцейського відділку. Пора вибиратись із Дарниці поки не наступила комендантська година. Та завтра нам знову на Дарницю, бо в поліції нам вручили повістки до Дарницького воєнкомату.
22:00 А не все так погано... Якщо мене припишуть до Дарницького воєнкомату, то значить я вже теж лівобережний. Тобто місцевий. А отже завтра без будь-якого спротиву зможу вільно замовити в макдональдсі дабл чізбургер, макфлурі, пиріжок та велику картоплю фрі! З цією смачною думкою я і заснув.
---
Підписуйтесь на мій канал в ТГ, там більше історій