Цифри

За час війни з лютого по жовтень цього року до Фленсбурга прибуло 1 тис 24 особи, 895 з яких досі проживають у місті. Це близько 1% населення міста.
З 895 біженців 278 — діти віком до 18 років і 608 — старше 18 років.
Всього було видано 907 посвідок на проживання.
А станом на 12.08.2022 року 282 особи були зараховані до шкіл.
Незважаючи на те, що деякі люди в суспільстві можуть хвилюватися на рахунок безпечності новоприбулих, з лютого по жовтень 2022 року злочинів та правопорушень за українцями не було зафіксовано. 
Для українських біженців соціальна служба організувала безкоштовні інтеграційні курси з вивчення німецької мови.
Наразі більшість українців перебувають тут терміном близько трьох місяців. Першим кроком для більшості з них для інтеграції в суспільство є вивчення німецької мови, а після того, як вони матимуть рівень В1, буде зрозуміло, на яку роботу вони можуть претендувати. 
Після прибуття тисячі українців місто може прийняти ще 400-500 осіб. Це можуть бути вихідці з України, Росії, Афганістану чи Сирії. 

Росіяни

21 вересня 2022 року в Росії була оголошена часткова мобілізація. За попередніми даними, вона охопить 300 000 осіб (за іншими даними — близько мільйона). Частина чоловіків з Росії не бажає брати участь у війні і шукає шляхи уникнення мобілізації. 
Для цих чоловіків, які хочуть уникнути мобілізації, Бундестаг готує новий закон — як саме Німеччина буде видавати візи і приймати цих людей. Поки що з Росії до Фленсбурга приїхав лише один чоловік. Він в'їхав до Німеччини по туристичній візі, але подав заяву про перегляд своїх документів, оскільки не має бажання залишатися в Росії і воювати з українцями. 

За попередніми даними, росіяни, які в'їхали до Німеччини через небажання бути мобілізованими, отримають виплати згідно з «Айзюль 3», за яким вони будуть отримувати виплати, у розмірі меншому, ніж для українців. 

Волонтери

На початку війни здавалося, що війна закінчиться дуже швидко і деякі люди запрошували біженців до себе. 

Одним з таких волонтерів став Пітер, соціальний працівник. Він одружений на жінці з Росії, і деякі її родичі до війни жили в Харкові. Коли почалася війна, харків'яни першими потрапили під бомби. Тож Пітер з дружиною запросили родичку та її доньку до Фленсбурга. 
Вони проживали в будинку Пітера три місяці. 
«Важливо відзначити, що, незважаючи на тривалий період спільного проживання, у нас з дружиною залишилися тільки позитивні враження», — розповів Пітер. 
Через три місяці родичка з'їхала, винайнявши квартиру, яку тепер оплачує центр зайнятості. І якщо двоюрідна сестра (40 років) ще думає про повернення в Україну, то її донька вже підшукує університет для продовження навчання в магістратурі і, можливо, залишиться жити в Німеччині.

Люди. Історії успіху.

Ольга (32 роки)

Професія — лікар
Місто проживання в Україні — Київ

«Спочатку я не планувала залишатися в Німеччині. Коли я виїжджала з Києва, який на той час був під бомбардуваннями, я збиралася до Швеції, щоб відвідати свою далеку родичку», — розповідає нам Ольга. Але доля в особі прикордонників у поїзді з Німеччини до Данії вирішила інакше — її зняли з поїзда через відсутність на той момент біометричного паспорта, і їй довелося залишитися в Німеччині на кілька днів у роздумах, як діяти далі. У Німеччині вона знайшла багато допомоги та підтримки від незнайомих людей. Тому вона вирішила залишитися у Фленсбурзі.

 Оскільки за фахом вона лікар, то пішла допомагати в Червоний Хрест, оскільки вільно володіє англійською мовою. Спочатку її завданням було перекладати з української на англійську для передачі інформації від біженців до лікарів і назад. 

Зараз, через 7 місяців, вона вже працює в команді Червоного Хреста. «Ви не уявляєте, як я щаслива, що можу сама платити за оренду житла, не просити соціальної допомоги», — ділиться вона своєю радістю.

У планах на майбутнє — вивчити німецьку мову, щоб у майбутньому працювати лікарем у Німеччині.

Найкраща порада, яку я отримала від німців — це ваше життя, робіть, як хочете. Ми не даємо порад і приймемо будь-яке рішення.

Порада про німців для українців — німецьку пунктуальність переоцінюють. Не хвилюйтеся :) 

Що німці повинні знати про українців — українці дуже працьовиті, і вихід на роботу (після втечі від війни) для більшості є нормою, а не винятком. 

Олександра (46 років)

Професія — логіст.

Місто проживання в Україні — Київ

Прибула до Німеччини — 3 березня 2022 року

Спочатку Олександра приїхала до Німеччини на автомобілі разом з сестрою Мілою в Дюссельдорф, тому що там живе їхня подруга. Після приїзду в Дюссельдорф, головний офіс роботодавця її сестри (Байєр) запропонував їм допомогти з проживанням у Фленсбурзі, оскільки вона продовжувала працювати з ними дистанційно.

Так Олександра з сестрою переїхали до Фленсбурга. Де Олександра влаштувалася на роботу асистентом логіста.
«Мені було легко знайти роботу, тому що я маю хороші робочі навички, досить добре володію англійською мовою і трохи знаю німецьку», — розповідає Олександра.
У її планах на майбутнє — повернутися в Україну, адже там її чекає кар'єра та нерухомість.

Найкраща порада, яку я отримала від німців — все потрібно робити не поспішаючи і за законом.
Порада про німців для українців — німці не жадібні, вони ощадливі і дуже людяні, допомагають нам (українцям) від щирого серця. 
Найкраща порада про українців для німців — ми (українці) порядні і самодостатні люди, які все заробили в Україні своєю працею і знаннями. Ми приїхали до Німеччини і маємо бажання працювати і розвиватися, а після війни повернутися додому.

Регіна (32 роки)

Професія — HR-менеджер
Прибула до Німеччини в квітні.
Місто проживання в Україні — Чернігів.

До Фленсбурга приїхала з 5-річним сином, тому що раніше сюди вже приїжджала її подруга. А у цієї подруги тут є родичі, які живуть у Німеччині вже понад 20 років. 

«Я зараз не працюю. Спочатку вирішила вивчити німецьку мову. У майбутньому хотіла б залишитися в Німеччині і працювати тут», — розповідає Регіна.

Найкраща порада, яку вона отримала у Німеччині — не поспішати і мати терпіння. 
Порада про німців українцям — німці на перший погляд виглядають сталевими і педантичними. Але треба набратися терпіння і познайомитися з ними ближче. Ви їх полюбите.
Найкраща порада про українців для німців — українці добрі, ми любимо працювати і 
ми доброзичливі.