Як російські спецслужби використовують антикультову мережу у гібридних операціях проти європейських держав? Франція, країни Балтії, Болгарія, Чехія — у різних країнах простежується схожа схема.

Згідно з офіційною інформацією, оприлюдненою Службою зовнішньої розвідки України, від початку повномасштабного вторгнення росії європейські держави вислали близько 700 російських розвідників, які працювали під прикриттям дипломатичних місій. Найбільше дипломатів було вислано з Болгарії — 82 особи. У Німеччині персонами нон грата стали 65 представників російських дипустанов, у Польщі — 58, Румунії — 52, Словаччині — 39, у Нідерландах і Словенії — по 34.

Після втрати дипломатичних каналів російські спецслужби, як зазначає СЗРУ, перейшли до вербування одноразових агентів серед цивільного населення Європи. Зафіксовано 47 випадків звинувачень у шпигунстві на користь москви у Польщі, 20 — в Естонії, 19 — у Латвії, 12 — у Німеччині та 10 — у Великій Британії. Загалом підозрюваними у співпраці з росією стали 130 осіб у 12 європейських країнах.

За даними СЗРУ, для вербування використовуються інтернет, соціальні мережі, церковні громади, спортивні клуби та масові заходи. Таких людей зазвичай залучають одноразово — для збору інформації або виконання окремих завдань в інтересах держави-агресора.

Як зазначається, це є частиною гібридної стратегії кремля, спрямованої на підрив безпеки європейських держав. Служба зовнішньої розвідки України закликає громадян бути пильними, щоб не стати інструментом російської агресії.

А як ця модель, за твердженням авторів, проявляється в Україні?

У матеріалі згадуються Ірина **#Кременовська** та Олексій **#Святогор**. Автори називають їх громадськими активістами й антикультистами, які, на їхню думку, просувають методологію **#РАЦИРС** в українському інформаційному просторі.

Звертається увага на характерну риторику **РАЦИРС**: «деструктивний культ», «псевдорелігійна організація», «місіонерська діяльність». Як зазначається, саме такі формулювання використовуються у рішеннях російських судів, після чого поширюються через окремі медіа.

Автори також стверджують, що Кременовська та Святогор використовують аналогічні підходи: псевдоекспертизи, звернення до правоохоронних органів та медійні кампанії, спрямовані на створення образу внутрішнього ворога. На їхню думку, саме таку модель застосовує **РАЦИРС** у росії та в інших країнах, де діють пов'язані з нею особи.

Водночас в Україні, як наголошується у матеріалі, існує власна модель — релігійний плюралізм. Вона передбачає, що держава не визначає, яка віра є правильною, а гарантує кожній людині право на свободу світогляду й віросповідання. Саме це автори називають однією з ознак демократичного суспільства.

У тексті також згадуються українські релігієзнавці Людмила Филипович, Віктор Єленський та Анатолій Колодний, які багато років відстоювали принцип свободи совісті. Наводиться й висловлювання Віктора Єленського про те, що вороги України є водночас ворогами релігійної свободи.

На думку авторів, свобода совісті та релігійний плюралізм є чинниками, які перешкоджають реалізації кремлівських сценаріїв із розпалювання внутрішніх конфліктів і дестабілізації українського суспільства.

Докладніше — у відео **«Операції впливу в Європі: нові факти про приховані мережі"

https://www.youtube.com/watch?v=ILN_qF2lZOQ

Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронними органами.