Чомусь вважається, що бажання вакцинуватися — це свідчення якоїсь нєєбiчecкої, перепрошую, екстраординарної, довіри до медичної системи й держави загалом.

Але ж воно з точністю до навпаки! Вакцинація — це від браку довіри.

Я дуже поважаю зусилля команди Уляни Супрун, реформа первинки відбулася, і, напевне, відбулося ще багато змін, непомітних оку звичайних пацієнтів. Я поважаю й ціную фахових, чесних українських лікарів, вони є. Але ми зараз говоримо про всю систему. А медична система в особі міністра Ляшка з трибуни Верховної Ради нахабно pyzdyt, що кисню в лікарнях всім вистачає. Тоді як закуповувати кисневі станції  — мінімум 3-4 місяці, там ціла процедура, а ніхто навіть не почав цього робити. А два найбільші українські заводи з виробництва кисню зупинили роботу.

Ось, що медична система на вищих щаблях думає про ваше здоров'я і здоров'я ваших близьких. На нижчих щаблях медична система нахиляється і шепоче вам у вухо «сама не вакцинуюся, і вам не раджу», вона готова взяти 500 грн і видати вам липовий сертифікат. Бо всі ці роки вона культивувала магічний світогляд, в носі мала вивчати англійську, читати якісь там дослідження і підвищувати свою професійну кваліфікацію.

І я не знаю, яким треба бути конформістом, як caмoвбивчо, тобто самовіддано, любити систему, щоб бути готовим потрапити їй у руки в залежному, безпорадному стані. Чи відправити до неї, наприклад, свою бабусю із сатурацією 75.

А тому, перепрошую, я обираю отримати свій рятувальний жилет, спроєктований чи зібраний в країні зі значно вищим рівнем освіти, науки та медицини. І вручити такі ж жилети своїм близьким якомога скоріше. 

Українській медичній системі потрібно просто відкрити ампулу, набрати вакцину і вколоти вам її шприцом в плече. Бажано, в плече, а не в око чи в голову. Тут шанси щось зламати, зіпсувати чи вкрасти — мінімальні. 

Правда про Україну сьогодні така, що своє здоров'я краще й безпечніше — віддавати на аутсорс.

Тому йдіть проти системи — вакцинуйтеся.