Отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Порушили правила застосування РРО –
з 01.08.2020 нові штрафні санкції
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
Зокрема, Законом № 128 за незастосування РРО або програмних РРО, застосування РРО/програмних РРО з порушенням встановлених законодавством вимог, передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Звертаємо увагу, що терміни введення нових розмірів штрафів, які планувались з 19.04.2020, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) було перенесено.
Так, тимчасово, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовується з 01.08.2020.
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Закон України № 466: врахування ФОП сум сплаченого податку на нерухомість у складі витрат
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об'єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
До нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ змінено.
Вищевказаним пунктом визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості), суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю ФОП.
Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), з об'єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачені суми податку на нерухомість.
Про процедуру опису майна після виникнення податкового боргу
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
– у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
– у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань (п.п. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПКУ).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Норми встановлені п. 89.3 ст. 89 ПКУ.
З початку року податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг
У січні-серпні 2020 року Державна податкова служба надала 3,2 млн адміністративних послуг платникам податків. Найбільш запитуваними серед 96 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня-серпня було надано понад 801,7 тис. таких послуг. Понад 1 млн. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Державна податкова служба України взаємодіє з Міністерством цифрової трансформації України щодо наповнення Реєстру адміністративних послуг (registry.diia.gov.ua), який також інтегровано на Портал Дія («Гід з державних послуг") за посиланням: https://guide.diia.gov.ua/ , інформацією про всі послуги, які надає ДПС та її територіальні органи. Для забезпечення можливості подання заяв в електронній формі, у тому числі через сервіс "Листування", на Порталі Дія в електронній формі у Реєстрі адміністративних послуг розміщено гіперпосилання на ІТС "Електронний кабінет" (http://cabinet.tax.gov.ua).
До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України
Законом № 466 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року. Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за: операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ; операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" — "г" п. 198.5 Кодексу; відповідно до ст.. 199 Кодексу; відповідно до абзацу 11 п. 201.4 Кодексу. В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом № 786-ІХ внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року(датою набрання чинності Законом № 466). Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме:
у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень); у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень). Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов'язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції, які є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу. Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН. Робота в цьому напрямі триває.
Подання в електронному вигляді документів, передбачених порядком
обліку платників податків
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формами №17-ОПП, №1-ОПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку" та повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
При цьому можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за формами № 5-ОПП, № 8-ОПП, не передбачено.
Заяву за формою №1-ОПП в електронному вигляді можна подати виключно у разі подання заяви з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку".
Банки та інші фінансові установи подають повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у фінансових установах через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності".
Банки та інші фінансові установи мають можливість направляти та отримувати електронне повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків через інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний кабінет".
Важливо знати! Фіскальний чек, у якому відсутні обов'язкові реквізити, не є розрахунковим документом
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розрахунковим документом не є документ, у якому відсутній хоча б один з обов'язкових реквізитів, а також у разі недотримання сфери його призначення.
Форму, зміст та обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари/(послуги та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Обов'язкові реквізити фіскального чеку, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку.
Крім того, для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб'єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України .
До СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари/послуги з порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265, відповідно до п.1 ст.17 цього Закону за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
до 01.01.2021року
у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
вчинене вперше – 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);
за кожне наступне вчинене порушення – 50% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).
Після 01.01.2021 року фінансові санкції застосовуватимуться :
за вчинене вперше порушення — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);
за кожне наступне вчинене порушення – 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).
Також, за порушення вимог Закону №265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
