Зміни до положення про виготовлення, зберігання та продаж марок акцизного податку

Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2018 року № 844 (далі – Постанова № 844) вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі– Положення).

Зокрема, Положення доповнено такими нормами, як:

■ видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема сплати акцизного податку протягом п'ятнадцяти робочих днів після отримання марок;

■ позначення на марках акцизного податку для алкогольних напоїв іноземного виробництва суми акцизного податку за ставками, діючими на момент виробництва марки;

■ заборона контролюючим органам вимагати від покупців марок акцизного податку документів, не передбачених постановою;

■ надання в електронній формі замість паперової документів, необхідних для покупки марок акцизного податку.

Постановою № 844 Положення приведено у відповідність із нормами ПКУ. Це матиме позитивний вплив на адміністрування акцизного податку.

Постанову № 844 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv

Звітність ФОП – «єдинника», який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП).

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями.

Доходи, отримані від здійснення незалежної професійної діяльності, відображаються у податковій декларації за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 ПКУ), тобто до 1 травня, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами і доповненнями.

Отже, ФОП – платнику єдиного податку, який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи.

Залишок готівки в іноземній валюті у касі підприємства: правила встановлення ліміту

Здійснення операцій з іноземною валютою регламентується Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року за № 200 із змінами і доповненнями (далі – Правила).

Пунктом 8.11 Правил встановлено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок). Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.

Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків до уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.

Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, що припадає на вихідний або святковий день, не переноситься

У зовнішньоекономічній сфері регулюються спеціальним законодавством, до якого, зокрема, відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 185). Законом № 185 встановлено обов'язковість надходження виручки в іноземній валюті за експортований товар, роботи (послуги) або ж імпортованого товару у законодавчо встановлені строки.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

Водночас, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону № 185.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Крім того, згідно з п. 1.1 Інструкції під здійсненням поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) розуміється оформлення митної декларації.

Враховуючи вищевикладене, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, не здійснюється.

В Університеті митної справи та фінансів відбувся Перший Конгрес «Влада – Бізнес – Молодь»

В Університеті митної справи та фінансів, за підтримки Дніпропетровської обласної адміністрації відбувся Перший Конгрес «Влада – Бізнес – Молодь», мета якого – показати талановитій молоді шляхи, перспективи розвитку, реалізації своїх талантів та здібностей у сфері бізнесу в Україні. Зазначений захід став для молоді унікальною можливістю заявити про себе, виказати свої погляди та побажання щодо налагодження реальних системних зв'язків з владою та бізнесом, реалізації спільних соціальних проектів та розвитку молодіжного підприємництва, надихнутися на власні бізнес-ідеї та знайти потенційних роботодавців.

У Конгресі прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова, яка зазначила, що фіскальна служба України не тільки забезпечує надходження платежів до бюджету, але й створює єдині і рівні умови для розвитку підприємництва та міжнародної економічної діяльності бізнесу.

Вітаючи студентів, Манушак Осипова повідомила, що Головне управління державної фіскальної служби області завжди намагається відгукнутися на запити університету, приймати участь у заходах, що регулярно відбуваються в науковому і студентському середовищі ВУЗу. Крім того, податкова служба проводить широку роз'яснювальну роботу серед підростаючого покоління. Так, протягом минулого року по області проведено майже 800 заходів з молоддю. Зокрема, у рамках трудової орієнтації з початку поточного року проводились зустрічі зі студентами, лекції по податковому законодавству і загальній роботі фіскальної служби. Зі студентами трьох ВУЗів (Університету митної справи та фінансів, Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Дніпровського національного університету ім. О. Гончара) на базі Головного управління проведено бізнес – гру.

Манушак Осипова презентувала учасникам Конгресу інформаційну брошуру «Почни свій бізнес легко», яка містить пошагову інструкцію для створення власного "StartUp", тобто створення власного бізнесу від початку, вибору форми оподаткування та аж до подання звітності в електронному вигляді.

«Сьогоднішній захід не лише теоретичний, але і має на меті практичну складову, що, ми впевнені, надасть молоді подальший імпульс для генерації ідей та практичної реалізації їх втілення. Ще раз хочу нагадати, що сплачувати податки і відповідально, і перш за все – престижно!» — підкреслила Манушак Осипова.

До уваги платників ПДВ!

Якщо на дату повернення суми попередньої оплати (авансу)/ поставлених товарів у зв'язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) – платник ПДВ складає розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, то у першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:

■ у графі 1 зазначається порядковий номер рядка ПН, який коригується;

■ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

■ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об'єму, обсягу (–)(+)» зі знаком "–" зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;знак «–»у цій графі не вказується;

■ графи 9–10 „Коригування вартості“ не заповнюються;

■ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 13 зі знаком '–' зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:

¨ у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11).

¨ у графі 2 зазначається причина коригування „Зміна кількості“. Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;

¨ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;

¨ у графі 7 „Коригування кількості; зміна кількості, об'єму, обсягу (–)(+)“ зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;

¨ у графі 8 „Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг“ зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;

¨ графи 9–10 не заповнюються;

¨ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;

¨ у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

Виграш у лотерею: оподаткування у фізичної особи

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включаються, зокрема доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюються п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв'язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, дохід у вигляді виграшів у лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Оновлено Державний реєстр РРО

ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).

Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).

Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.

Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Підприємці – платники єдиного податку зобов'язані вести книги обліку доходів та надавати товарні чеки покупцю за його вимогою

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Згідно з п. 1 Порядків фізичні особи –- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи; фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.

Водночас, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), передбачено, що підприємства та підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.п. 13 п. 3 розд. І Положення № 148 книга обліку, зокрема це книга обліку доходів і витрат.

Книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат / книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог ПКУ (п.п. 14 п. 3 розд. І Положення № 148).

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Керівники суб'єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (абзац другий п. 47 розд. ІV Положення № 148).

Отже, для оприбуткування в день одержання готівки в повній сумі її фактичних надходжень записи у книзі обліку доходів / книзі обліку доходів і витрат виконуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп щоденно за підсумками робочого дня, протягом якого отримані доходи або отримані доходи та понесені витрати, на підставі товарних чеків (квитанцій).

При цьому, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов'язані оформляти товарні чеки (квитанції) та відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ із змінами та доповненнями надавати їх покупцю товарів (послуг) за його вимогою.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 107.11).

З 7 листопада змінюється порядок надання довідки про відсутність заборгованості

Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи .

Цей Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)

Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину „Електронного кабінету“ з дотриманням вимог Законів „Про електронні документи та електронний документообіг“, „Про електронні довірчі послуги“.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ „Про електронні довірчі послуги“, тобто 07.11.2018 року.

Неприбуткові організації можуть надіслати реєстраційну заяву за формою 1-РН засобами електронного зв'язку

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами) (далі – Порядок № 440).

Відповідно до п. 6 Порядку № 440 реєстраційна заява за формою 1-РН може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань“ (із змінами).

Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється платниками податків відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV „Про електронні документи та електронний документообіг“ та від 22 травня 2003 № 852-ІV „Про електронний цифровий підпис“ (далі – Закон № 852), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідно до абзацу четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 10 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду реєстраційної заяви за формою 1-РН та прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості. Відповідно до пункту 8 Порядку № 440, таке рішення приймається контролюючим органом протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

Відповідно і друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості або зазначаються причини не прийняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Додатку 1 до Порядку № 557 автор зобов'язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них ЕЦП автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 102.04).

Платники податків можуть повернути помилково або надміру сплачені суми грошового зобов'язання

Помилково або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку проводиться лише після повного погашення податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково чи надміру сплаченої суми.

Заява про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені подається у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Щодо удосконалення інформаційної взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції

16 жовтня 2018 набрали чинності Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.08.2018 № 1897.

Основною метою змін до Порядку є удосконалення механізму надання Національним агентством до ДФС запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) про доходи фізичних осіб шляхом автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою „Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування“ (ІТС Реєстр) та Державним реєстром.

Для забезпечення належного захисту інформації відповідно до законодавства взаємодія ІТС Реєстр та Державного реєстру здійснюватиметься каналами конфіденційного зв'язку спеціальної інформаційної телекомунікаційної системи органів виконавчої влади Національної системи конфіденційного зв'язку.

Платник податків у приватній частині Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податкових платежів

Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Казначейством і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

Крім того, платник податків в меню „Стан розрахунків з бюджетом“ приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Як здійснюється розрахунок мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

Згідно із ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“ зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) до мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої відносяться ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки, а до мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до ст. 18 Закону № 481 постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв“ зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків (примітка 1 додатка до Постанови № 957).

Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7 (примітка 2 додатка до Постанови № 957).

В свою чергу мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додавання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари (примітка 3 додатка до Постанови № 957).

При цьому мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1 – 3 додатка до Постанови № 957, заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Наприклад, розрахунок розміру мінімальних роздрібних цін на вина виноградні натуральні у тарі місткістю 3 літра здійснюється наступним чином:

відповідно до примітки 2 додатка до Постанови № 957 мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менше як 1 літр та більше як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна на вина виноградні натуральні місткістю у тарі 3 літра складає:

42 грн.* 3 літра/0,7 = 180 грн.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 115.05).

До уваги платників податків!

З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 01.11.2018:

- підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційн