Легалізація трудових відносин з працівниками

Чечелівська ДПІ м.Дніпра нагадує усім роботодавцям області та особам, які здійснюють діяльність без державної реєстрації, про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин або здійснення діяльності без державної реєстрації та сплати податків, єдиного внеску й обов'язкових платежів.

Шановні роботодавці!

Закликаємо вас легалізувати зайнятість працівників та заробітну плату. Встигніть укласти трудові договори з працівниками та легалізувати бізнес!

Застерігаємо, що з 5 жовтня 2018 року на доручення Уряду контролюючі органи здійснюватимуть комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Дотримання вимог законодавства про працю забезпечить працівникам соціальні гарантії сьогодні та пенсійне забезпечення при досягненні пенсійного віку.

Нагадуємо, що згідно зі ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи–підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафної санкції у таких випадках:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні – 111690 гривень), встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (не військову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної зарплати (11169 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення.

У випадку недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування й сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу складе 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (372300 гривень).

В ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено черговий «круглий стіл» з представниками підприємництва на тему: «Зміни до податкового законодавства та його застосування у 2018 році, Легалізація трудових відносин,Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, Недопущення проявів корупції в органах Державної фіскальної служби України та інші питання»

Захід відбувся за участі голови комісії з реорганізації ДПІ Мазур Ольги Анатоліївни та фахівців ДПІ. Ольга Анатоліївна зазначила що, обговорення актуальних питань податкового законодавства сприяє взаєморозумінню між податковою та платниками податків, а також налагодженню якісного обслуговування платників.

На порядку денному стояли такі запитання:

1-Зміни до податкового законодавства та його застосування у 2018 році;2-Легалізація трудових відносин;

3- Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій;

4- Недопущення проявів корупції в органах Державної фіскальної служби України;

5- Інші питання.

«Український працівник повинен мати належний соціальний захист, гарантований державою, безпечні і здорові умови праці, достойну заробітну плату, що зумовлює соціальну стабільність в країні. Шановні представники підприємництва,закликаємо вас легалізувати зайнятість працівників та заробітну плату. Встигніть укласти трудові договори з працівниками та легалізувати бізнес.» — розпочала зустріч Мазур Ольга Анатоліївна.

Фахівці ДПІ детально висвітили питання, які стояли на порядку денному.

Також, окрему увагу було звернуто на питання недопущення проявів корупції в органах фіскальної служби.

На завершення фахівці ДПІ надали відповіді на актуальні запитання учасників «круглого столу».

Жодне з питань не залишилось без відповіді, оскільки робота фахівців ДФС спрямована на запобігання виникнення порушень чинного законодавства.

ДФС запустила для тестування E-Receipt

E-Receipt – у тестовій дії. ДФС забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Мінфіном відповідно до постанови Кабміну щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Для тестування пропонується безплатне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android, що розміщене за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt. Наступним етапом буде розробка програмного забезпечення для операційної системи IOS.

Для реєстрації кас та касирів у приватній частині Електронного кабінету створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО».

Даний сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, та зареєструвати в режимі он-лайн касу та касирів.

Для того, щоб розпочати роботу з касою необхідно відкрити зміну, сформувати електронний чек.

Формування електронного чеку здійснюється за допомогою довідника номенклатури товару, який необхідно заповнити до початку роботи з касою відповідно до інструкції користувача, що розміщена за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt.

Інструкція користувача щодо роботи з сервісом в Електронному кабінеті розміщена в меню «Допомога».

У разі виникнення питань під час тестування, а також пропозицій (зауважень) щодо роботи електронного сервісу, пропонуємо надсилати листи на поштову адресу: [email protected].

За результатами тестування інформаційної системи E-Receipt ДФС буде подано до Мінфіну пропозиції щодо участі у експериментальному проекті у порядку, визначеному постановою № 472.

Крім того, ДФС реалізовано і електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.

Сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести:

фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою [email protected]. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.

Запрошуємо взяти участь у тестуванні зазначеного електронного сервісу.

Довідково: E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Легальне використання праці найманих працівників

Фахівці ДПІ у Чечелівського району м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області у черговий звертають увагу роботодавців та найманих працівників нашого міста до питання легалізації виплати заробітної плати, належного оформлення трудових відносин.

Ми вже не один раз писали про негативний вплив «тіньової» зайнятості, про відповідальність роботодавців за порушення норм чинного законодавства, але питання легалізації виплати заробітної плати і надалі залишається важливим для розвитку економіки нашої країни.

Український працівник повинен мати належний соціальний захист, гарантований державою, безпечні і здорові умови праці, достойну заробітну плату, що зумовлює соціальну стабільність в країні. Пріоритетне завдання на 2018 рік – легалізувати трудові відносини та зайнятість, і до цього питання насамперед має бути інтелектуальний, аналітичний підхід.

Нелегальна зайнятість влаштовує тих роботодавців, які живуть за принципом, коли немає офіційної зарплати і не сплачуються податки. Іноді роботодавці використовують такі відносини з найманими працівниками, як стажування або встановлення випробувального терміну без оплати праці, що не відповідає нормам діючого трудового законодавства.

Шановні роботодавці! Якщо Ви використовуєте працю громадян без належного оформлення трудових відносин, негайно та в найкоротший термін укладайте трудові договори з найманими працівниками, усувайте самостійно допущені порушення трудового законодавства. Інакше при виявленні порушень інспектором праці, який завітає до Вас для здійснення контролю за додержанням законодавства про працю Ви втратите набагато більше. Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Головна мета інспекторів праці не штрафувати роботодавців, а допомогти їм працювати у правовому полі, проводячи превентивно-роз'яснювальну та профілактичну роботу з метою не допущення суб'єктами господарювання порушень норм чинного трудового законодавства.

Дуже важливо, щоб роботодавці долучилися до соціального діалогу, проявили свою громадянську свідомість та забезпечили європейський підхід до вирішення питань легального оформлення трудових відносин, а наймані працівники ніколи не погоджувалися працювати без належного оформлення трудових відносин.

Пам'ятайте, що легалізація ринку праці допоможе підняти стандарти життя в нашій країні. Тож давайте спільними зусиллями допоможемо нашому місту стати взірцем для інших міст України.

«Електронний кабінет» — сучасний мобільний доступ до он-лайн послуг ДФС

Під час виступу перед ЗМІ начальник управління обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Алла Свірська проінформувала, що відповідно до наказу Мінфіну від 14 липня 2017 року № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

За її словами, «Електронний кабінет» реалізований у вигляді захищеного Інтернет-порталу для платників податків, робота в якому здійснюється у режимі реального часу та не вимагає використання жодного додаткового програмного забезпечення. «Електронний кабінет» працює цілодобово, крім часу, необхідного для проведення технічного обслуговування. Електронні сервіси ДФС, що представлені в «Електронному кабінеті» є доступними у соціальних мережах. Робота з «Електронним кабінетом» вимагає від платника використання електронного цифрового підпису. Повний перелік можливостей, передбачених «Електронним кабінетом», наведено у статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

«Електронний кабінет» платника складається з двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Для забезпечення взаємодії засобами «Електронного кабінету» в приватній частині (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача, платник здійснює електронну ідентифікацію з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) відповідальних осіб платника (директора, бухгалтера, осіб, які мають право підпису), наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Приватна частина (особистий кабінет) «Електронного кабінету» забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких передбачено ПКУ.

Вхід до відкритої частини надається усім користувачам без винятку та дозволяє переглянути довідкову інформацію, новини, податковий календар та інформацію з реєстрів ДФС, які є загальнодоступними.

Фахівець звернула увагу на те, що у відкритій частині платники отримують доступ до:

1. iнформацiї з публiчних реєстрiв, зокрема: дані про взяття на облік платників податків; доступ до реєстру платників єдиного податку, реєстру страхувальників ЄСВ, даних реєстру платників ПДВ; реєстру неприбуткових установ та організацій тощо;

2. iнформацiї про граничнi термiни сплати податкiв, зборiв, обов'язкових платежiв та подання звiтностi (податковий календар);

3. перегляду та друку бланкiв податкової звітності;

4. можливості заповнити декларацiї про майновий стан i доходи для громадян тощо.

Приватна частина (особистий кабінет) використовується як механізм спілкування платника та контролюючого органу. Вхід до приватної частини здійснюється після обов'язкової ідентифікації, тобто процедури розпізнавання особи, з використанням ЕЦП, наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів.

Після ідентифікації в приватній частині платникам надається доступ до наступних сервiсiв:

1. подання податкової звітності в електронному вигляді до органiв ДФС, пенсiйного фонду та статистики;

2. перегляду та друку ранiше поданої звітності;

3. подання заяв: платника ПДВ, про внесення/зняття сiльськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачiв бюджетної дотації, про видачу довiдки про вiдсутнiсть заборгованостi з податкiв i зборiв, У цій частині «Електронного кабінету» платник має можливість отримати довідку про відсутність заборгованості в електронному вигляді. Слід зазначити, що відтепер за номером довідки про відсутність заборгованості можна перевірити її чинність на сьогоднішній день.

Також стало можливим подання реєстраційної заяви в електронному вигляді за формою № 1-ОПП та заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.

4. Платники мають можливість направити запити до органів ДФС, зокрема про: отримання витягу з реєстру платникiв ПДВ; щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати ПН/РК; нововведення - направлення повiдомлення про об'єкти оподаткування (форма № 20-ОПП); за допомогою сервісу отримання iнформацiї про стан розрахункiв з бюджетом; реєстрація податкових накладних (із новацій – реалізовано можливість направлення на реєстрацію податкових накладних реєстром по декілька накладних (раніше реєстрація виконувалась «поштучно») тощо.

Крім того, платник має можливість отримати iнформацiю з реєстрiв операцiй та транзакцiй в СЕА ПДВ та реєстрiв операцiй та транзакцiй в СЕА реалiзацiї пального.

«Можливості „Електронного кабінету“ забезпечують потреби все більшої кількості платників. А з початком функціонування електронних сервісів, кількість яких постійно збільшується з урахуванням потреб сьогодення, максимально спрощуються процедури адміністрування податків та взаємодія платників з контролюючими органами» – завершила Алла Свірська.

«Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄСВ заповнення реквізитів

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код ("*");

у полі № 2 – друкується розділовий знак ";" та код виду сплати («101" – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак ";" та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак ";" та роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак ";", поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Інструкція № 22), при заповненні реквізита "Отримувач":

■ зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

■ зазначається прізвище, ім'я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача у картці із зразками підписів;

■ під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений Інструкцією № 22 порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі "Отримувач" платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код за ЄДРПОУ.

Легалізація трудових відносин та відповідальність за порушення трудового законодавства.

Детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин – є важливим аспектом соціального захисту населення.
Ефективним механізмом подолання такого явища як "заробітна плата в конвертах", має стати посилення економічного впливу на роботодавців, які прагнуть заощадити на сплаті податків.


З 1 січня цього року з підвищенням мінімальної зарплати (у місячному розмірі – 3723 грн. , у погодинному – 22,41 грн.), зміниться і розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору потягне за собою штраф у 30 мінімальних заробітних плат, що становить 11 690 грн. Таку ж суму доведеться сплатити за виплату зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску, а також оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.
10 мінімальних зарплат, за кожного працівника (37 230 грн.) сплатить недобросовісний роботодавець за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Наприклад, за не оплату роботи в нічний час, у вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інше.
Такий же розмір фінансових санкцій передбачений за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На 3 мінімальні зарплати, – це 11 169 грн., штрафуватимуть за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, також за виплату їх не в повному обсязі.
За порушення інших вимог трудового законодавства, крім вищезгаданих, санкції дорівнють розміру однієї мінімальної зарплати (3723 грн.).
Окрім того, статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Фахівці Чечелівської ДПІ м.Дніпра нагадують, що трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення про прийняття працівника на роботу, що подається роботодавцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тож роботодавці мають пам'ятати, що використання незадекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства, за яке доведеться нести відповідальність. Адже не оформлені трудові відносини позбавляють працівника мінімальних державним гарантій і робить його незахищеним. Крім цього це породжує недобросовісну конкуренцію та негативно впливає на наповнюваність бюджету.
Зважаючи на ці наслідки та впровадження додаткових економічних механізмів впливу, роботодавцям є сенс неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства про оплату праці та зайнятість населення.

1. Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг.

Підпунктом 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).

Порядок № 1233 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг(п. 1 Порядку № 1233).

Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

фінансова;

адміністративна;

кримінальна.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України22.01.2016 за № 124/28254 (далі – Порядок №1204).

Згідно з Порядком №1204 контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою "ПС", встановленою у додатку 11 до цього Порядку.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації
21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 "Про бюджетну класифікацію"(зі змінами).

На зміцнення обороноздатності України з початку року перераховано понад 1 млрд гривень

За січень — серпень 2018 року від платників Дніпропетровщини до бюджету надійшло 1 млрд 079 млн грн військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 224, млн грн або на 26,2 відсотків.

Нагадаємо, що військовим збором оподатковуються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами. Ставка військового збору складає 1,5% від об'єкту оподаткування. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків. Військовий збір у повному обсязі перераховується до державного бюджету.

ФОП на загальній системі оподаткування у машині – таксі має застосовувати РРО

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями фізичні особи – підприємеці (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування, застосовують РРО відповідно до Закону № 265.

Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).

Отже, суб'єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах – таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість

Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні — серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.

У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22415 платників, серед яких 20819 – юридичних осіб та 1596 — фізичних осіб — підприємців.

"Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення",- зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Перевірки бізнесу Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджету 57,3 млн гривень

З початку 2018 року підрозділами аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1250 документальних перевірок та 259 фактичних перевірок суб'єктів господарювання, які використовують РРО.

За результатами перевірок до бюджету надійшло 57,3 млн грн грошових зобов'язань (з урахуванням фінансових санкцій), узгоджених з платниками податків.

Такі показники контрольно-перевірочної роботи досягнуті завдяки здійсненню перевірок ризикових суб'єктів господарювання та відпрацюванню в ході перевірок реальності здійснення господарських операцій.

Зокрема, в ході перевірки одного з суб'єктів господарювання працівниками ГУ ДФС не підтверджено реальність здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з придбання у контрагентів транспортних послуг, встановлено проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру, та не нарахування ПДВ з безоплатної передачі товарно – матеріальних цінностей.

За результатами перевірки донараховано підприємству 837,0 тис. грн податкових зобов'язань разом із штрафними санкціями, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.

Результати роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області по стягненню податкового боргу

В інформаційному агентстві "МОСТ-ДНЕПР" відбулася прес-конференція на тему: "Результати роботи щодо стягнення податкового боргу" за участі начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Бабець.

Вона повідомила, що станом на 1 вересня поточного року у Дніпропетровській області податкова заборгованість становить понад 5 мільярдів гривень.

На сьогоднішній день для погашення заборгованості підрозділами погашення боргу здійснюється весь комплекс заходів.

Так, в держбюджет надійшло понад 310 мільйонів гривень від підприємств — боржників, у тому числі понад 5 мільйонів гривень надійшло від розстрочених сум. Також надходять кошти від підприємств, які знаходяться у процедурі банкрутства, і ця сума становить близько 150 мільйонів гривень.

"Для погашення податкового боргу підрозділами погашення боргу направлено підприємствам — боржникам податкових вимог на суму близько 800 мільйонів гривень. При цьому описано майно підприємств — боржників на суму понад 665 мільйонів гривень і від реалізації цього майна вже надійшло близько 1 мільйона гривень", — зазначила Яна Бабець.

Платникам Дніпропетровщини протягом 2018 року відшкодовано з бюджету майже 2 млрд гривень ПДВ

Протягом 2018 року платникам Дніпропетровського регіону відшкодовано 1 млрд 974,42 млн грн податку на додану вартість, що на 1 млрд 457,7 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"Серед чинників, що сприяють відшкодуванню ПДВ, – запровадження єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Загалом впровадження сервісних податкових новацій робить процес нарахування, сплати ПДВ та повернення бюджетних коштів бізнесу максимально прозорим і комфортним водночас. Сьогодні Державна фіскальна служба реально захищає інтереси легального бізнесу, упереджуючи формування, так званого схемного кредиту і таким чином створюючи рівні конкурентні умови для бізнесу", — проінформувала в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 1,6 млрд гривень

Державною фіскальною службою (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) з початку 2018 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рівні 8 млрд 742,6 млн грн. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 1 млрд 557,8 млн грн. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

"Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями — порушниками, фахівці ДФС наполягають на винятковій пріоритетності норм закону у сфері оплати