Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС

Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у серпні 2018 року 13302шт. (99,5%).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.08.2017 по 31.08.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 1,1 % та складає 99,5%.

Також у порівнянні з липнем 2018 року у серпні поточного року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився майже незмінним та складає 99,5%.

Чечелівська ДПІ інформує : «Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб'єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок "4", та на електронну пошту [email protected].

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім'я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб'єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім'я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов'язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

Чи має право платник податків надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені через «Електронний кабінет»?

Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 140.03).

Громадяни та платники податків мають право направляти письмові звернення контролюючим органам

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393).

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст. 1 Закону № 393).

Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог Закону № 393 та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271 (далі – Порядок № 271).

Згідно зі ст. 3 Закону № 393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін (ст. 6 Закону № 393).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393).

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393 (абзац перший п. 5 розд. ІІ Порядку № 271).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393).

Абзацами третім та четвертим п. 5 розд. ІІ Порядку № 271 визначено, що електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.

Інформація про електронні поштові адреси розміщується на відповідних веб-сторінках офіційного веб-порталу ДФС у мережі Інтернет.

Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 271).

Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 12 розд. ІІ Порядку № 271).

Не підлягають розгляду наступні звернення: анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 16 розд. ІІ Порядку № 271); повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п. 19 розд. ІІ Порядку № 271).

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку № 271).

Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону № 393.

Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.

У зверненні мають бути вказані прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб'єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.

Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 135).

Чи має право платник податків надіслати заяву про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань через «Електронний кабінет»?

Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».

Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Умови застосування податкової соціальної пільги у 2018 році

Нагадуємо, Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відтак розмір загальної ПСП протягом 2018 року становитиме 881 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).

Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей.

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України.

Податок на нерухомість: хто має платити та скільки

Уже протягом трьох років українці, які є власниками квартир площею понад 60 кв. м та будинків понад 120 кв. м, зобов'язані сплачувати так званий податок на нерухомість.

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які володіють об'єктами житлової чи нежитлової нерухомості або її частками.

Ставки щороку приймаються сільськими, селищними та міськими радами або громадськими територіальними об'єднаннями в межах, установлених Податковим кодексом України. Цього року в Ужгороді на житлову нерухомість прийнята ставка 0,2 % (6 грн 40 коп.) від мінімальної заробітної плати, установленої станом на 1 січня в розмірі 3200 грн, а на нежитлову – 0,3% (9 грн 40 коп.).

Експерт наголошує, що оподаткуванню підлягає як житлова, так і нежитлова нерухомість. При цьому базою нарахування податку є загальна площа. Якщо спочатку, коли податок тільки вводився, оподатковувалася лише житлова площа, то тепер уся загальна площа нерухомого об'єкта.

Податковим кодексом установлені й пільги. Так, оподаткування стосується лише квартир, більших за 60 кв. м, незалежно від того, скільки їх має особа. Тож їхня сумарна площа зменшується на 60 кв. м, а різниця оподаткування податком. Що стосується будинків, то власники нерухомості площею, більшою за 120 кв. м, теж повинні сплачувати податок незалежно від кількості будинків, якими володіють. Якщо платник податку має і квартиру, і будинок, то загальна площа всього майна зменшується на 180 кв. м, усе інше оподатковується.

Маріанна Переш зазначила, що цього року відбулися певні зміни в нарахуванні податку на нерухомість, які торкнулися лише фізичних осіб. Вони наразі мають сплачувати податок на 2017 рік, а з 1 січня 2017 року до Податкового кодексу були внесені зміни в частині розміру ставок, які можуть встановлювати селищні, сільські та міські ради. Так, якщо у 2016 рік вони мали право встановлювати розмір податку до 3% від мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня, за 1 кв. м нерухомості, то з 2017 року можуть установлювати розмір податку лише до 1,5%. З цього випливає, що у 2018-му українці сплачуватимуть податок уже за новими ставками. Щодо юридичних осіб, то такі зміни торкнулися їх ще минулого року, адже вони сплачують податок на нерухомість за поточний рік.

Фізичним особам податок нараховується контролюючим органам, податкові повідомлення-рішення про його сплату обчислюються та вручаються платникам до 1 липня. З дня вручення громадянин має 60 днів для сплати податку. Юридичні особи декларують та щоквартально самостійно сплачують цей вид податку.

Якщо громадянин не отримав платіжку про сплату податку на нерухоме майно, то варто звернутися до контролюючого органу. При цьому варто прийти до Податкової за місцем реєстрації й провести звірку – принести документи на право власності та з'ясувати, чи відповідають ці дані первинним документам, наявним у контролюючому органі. Якщо є якісь неточності, то попередні податкові повідомлення-рішення скасовуються та виносяться нові.

Багато громадян щороку свідомо приходять і проводять звірки. Звісно, поряд з цим є закарпатці, які, маючи об'єкти, що підлягають оподаткуванню, не отримують повідомлення-рішення. Це зумовлено відсутністю у відповідних органів дійсної податкової адреси платника. Через це йому просто не можуть вручити платіжку. Люди часто змінюють адресу проживання й не завжди повідомляють про це податкову.

Проблема може полягати і в тому, що дані для обчислення цього податку надаються з державного реєстру речових прав. Якщо на сьогодні всі об'єкти які реєструються на громадян, вносяться до реєстру досить чітко, то об'єкти, якими українці володіють протягом багатьох років, можуть бути повністю відсутні в цьому переліку. Тож база, котрою користуються податківці, не досить точна.

У випадку, якщо після отримання платіжки людина не сплатила податок, на неї накладається штраф: при простроченні до 30 календарних днів у розмірі 10% суми боргу, понад 30 днів – 20%.ж

Окремі пільги для громадян Податковим кодексом не надаються, але їх можуть призначати міські, селищні та сільські ради, виходячи з майнового стану й кількості майна, що належать тій чи іншій людині. На сьогодні окремих пільг Ужгородська міська рада не встановлювала.

Також є перелік об'єктів, які не підпадають під оподаткування. Сюди належать об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; будівлі дитячих будинків сімейного типу; гуртожитки, садочки та школи; об'єкти нерухомості, що належать дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування; будівлі промисловості, релігійних організацій та інші.

У випадках спільної сумісної власності, коли об'єкт нерухомості належать одразу кільком особам і поділений між ними рівними частками, кожен власник є платником податку в межах своєї частки. Наприклад, якщо квартира має 100 кв. м і розподілена між трьома власниками, то кожен з них володіє 1/3 цього майна. У такому випадку ніхто з власників квартири не повинен сплачувати податок на нерухомість, адже володіє меншою кількістю дозволених квадратних метрів – усього 33,3 замість 60. Коли нерухомість у натурі не поділена, то всі власники за спільною згодою визначають когось одного як платника податку.

Варто зауважити, що власники нерухомості з великою площею –для квартири 300 кв. м, для будинку 500 кв. м –зобов'язані, крім податку, який вираховується з наднормових квадратних метрів, сплатити фіксовану суму в розмірі 25 тис. грн за кожен із таких об'єктів.