Дослідницька організація «Центр вивчення збройних конфліктів» (Conflict Armament Research, CAR) опублікувала дослідження щодо походження зброї та боєприпасів, які використовуються у бойових діях на сході України. Це дослідження було проведене за підтримки Європейського Союзу та уряду Німеччини. Вказується, що воно тривало 3 роки.

Видання The New York Times назвало це дослідження «одним із наймасштабніших, яке надає детальну картину незаконного переміщення зброї в Україні та ілюструє масштаб торгівлі зброєю, який підживлює єдину активну війну в Європі».

Про що йдеться у звіті Conflict Armament Research

Будь-які елементи дослідження CAR не можна відтворювати без письмової згоди авторів, тому ми навели пряме посилання на нього у першому абзаці та не будемо детально розглядати скриншоти з цього звіту. Зазначимо лише, що це дослідження здебільшого базується на аналізі походження стрілецької зброї та боєприпасів, які були вилучені під час бойових дій на сході України. Важкій зброї та сучасним зразкам російської військової техніки в ньому приділено вкрай мало уваги.

Хоча, на думку розслідувачів міжнародної спільноти InformNapalm, саме фіксація важкого озброєння дає змогу стверджувати, що воно постачається за прямою вказівкою вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації. В той час, як постачання стрілецької зброї набагато легше пояснити контрабандою, тією самою «торгівлею зброї» про яку пише The New York Times, або «воєнторгом» чи «знахідками у шахтах Донбасу„, на які вже багато років посилається російська пропаганда та офіційні представники РФ.

Безумовно, такий половинчастий підхід до проблематики російської агресії проти України відкриває для Кремля широкий простір для маніпуляції. Наприклад, дозволяє РФ на високому дипломатичному рівні продовжувати риторику і наративи про «внутрішній громадянський конфлікт в Україні».

Політичні оцінки звіту CAR

Відома незалежна політична оглядачка Аріяна Ґіць на своїй сторінці у Twitter так прокоментувала цей аналітичний звіт: «Чудово, що було проведене дослідження, щоб викрити, що зброя та боєприпаси, які використовуються проти України, походять з Росії. Але звіт виходить із пропагандистської передумови Російської Федерації про „сепаратистський конфлікт“ в Україні, а не з правди про незаконну збройну агресію Росії».

Зрозуміло, що дослідники CAR спиралися здебільшого на зразки зброї та техніки, які вони могли безпосередньо самостійно дослідити та описати, тому спектр їх дослідження був досить обмежений військовими трофеями. Проте політичні акценти, які розставлені у звіті, також мали б підкреслювати той факт, що Росія є не просто країною походження визначених зразків озброєння, не тільки спонсорує та підживлює конфлікт на Донбасі, але і є безпосереднім бенефіціаром цієї війни, є прямим агресором та окупантом.

Набої, зброя та військова техніка

Водночас, на сторінках звіту CAR знайшлось місце і для одного з OSINT-розслідувань міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm щодо продукції Луганського патронного заводу. Досить дивно, що дослідники CAR звернули увагу лише на цей матеріал щодо боєприпасів та проігнорували десятки інших більш вагомих OSINT-розслідувань InformNapalm з детально описаними фактами фіксації важкої російської зброї та техніки. А головне, що цією технікою безпосередньо керували, а зброю використовували проти України кадрові російські військові. Не помітити ці факти було досить складно, враховуючи, що на англомовній та інших мовних версіях нашого ресурсу розміщено великий банер з написом "Database of Russian Aggression", що веде на базу даних фактів російської агресії та його неможливо не помітити, вивчаючи інші матеріали сайту.

Формат цієї статті не передбачає масштабного опису наших власних розслідувань, бо публікація присвячена новині про роботу західних колег. Але в якості прикладів наведемо декілька цікавих фактів, які б могли значно посилити звіт дослідників Conflict Armament Research та звузити простір для російських маніпуляцій щодо «внутрішнього конфлікту». Якщо цікаво, то далі з фото та описом читайте на InformNapalm.