Пан президент наніс візит.

Ходив, мов цар серед владєній.

Навколо челядь метушить,

Бо поруч — геній!

Та огляд вже дійшов кінця

І стало президенту сумно.

Хильнувши чарку, він завів

Наступну думу.

«Ось робітничий регіон.

Тут хліб пікуть. Тут щось будують.

Поки блокуючі кричать —

Вони працюють.

Е-декларанти, крадії

Працюють чемно як їм личить.

Це нам дозволило піднять

Зарплату вдвічи.

Мій друг Рінат працює теж

На чесно спіжених заводах.

Важкою працею здобув

Любов народа.

„Не скігліть!“ — бувший бос казав.

Робіть — і буде глечик повен!

Втім, ці ледащі знов і знов

Хитають човен.

Чого добились ви, скажіть?

Не буде в нас тепла і світла!

Козли, шо нам мєшають жить -

Суцільне бидло!

Не заважайте працювать,

Бо всі потрапите за грати.

Спокійно дайте нам пилять

Свої відкати.

Кидайте ваші прапори,

Полиште марши й гімни хутко!

Беріть цвяхи і йдіть робіть

Собачі будки!»