Днями по Фейсбуку та інтернету стали поширювати статтю «Спасибо, я больше не буду помогать АТО». Статтю підхопили з радістю сайти типа «Русская весна», а також деякі українські, що маскуються під патріотичні. Ви знаєте, останні 2-3 роки жовто-патріотичних сайтів з'явилося багато. І це робота не МінСтеця, атнють. Нажаль, репостили цю статтю і деякі мої друзі які, втім, не є волонтерами, в АТО не були і легко вірять будь-якій зраді про армію.

Я знайшов сторінку нібито авторки цієї статті. З фейсбука стаття видалена (кеш зберіг), але це вже немає значення — вона розійшлася, мов печеньки Нуланд на Майдані. Перший репост на сайті http://ua24ua.net/, дата реєстрації сайта 19.10.2016.

Що це за волонтерка? Судячи по сторінці — незрозуміло. Великих та змістовних постів в неї немає від початку відкриття сторінки. І тут такий «шедевр».

Думаєте мене, чи моїх багатьох друзів-волонтерів багато чого в Україні не задовбало? Не повірите — задовбало багато чого. В тому числі і те, про що згадується у вищезгаданому дописі. Але багато хто, схоже, після трьох років боротьби та війни не навчилися роботі з інформацією. Це йдеться не про бабусь біля під'їзду, а про продвинутих користувачів соціальних мереж та всемогутнього гугла.

Коли миттєво розганається видалений пост з невідомої сторінки невідомо кого — значить це комусь потрібно.

Коли протиставляється допомога армії і тарифи/е-декларації/реформи, мовляв, не буду допомагати армії, бо он той депутат багатий — це маніпуляція. І дуже небезпечна. Не тягнеш? Зупинись, відпочинь, або зовсім кинь волонтерство. Це твоє право. Але ситуація нагадує анекдот, коли бегемотиха відправила крокодила на неминучу загибель тільки тому, що друга бегемотиха їй розпустила в'язання.

Коли вам кажуть — всіх розстріляти, а давайте як у Китаї боротися з корупціонерами, руки відрубати крадіям як в середньовіччі — це маніпуляція. В Китаї і крадуть, і наркотою торгують. А Середньовіччя (яке? в якій країні?) як вдалий приклад життя суспільства — це взагалі нонсенс для 21 століття. Цими маніпуляціями вас зновж таки заганяють в Азію, туди, поближче до Росії.

Я не кажу здаватися, не тиснути на представників влади. Не здавайтесь, тисніть. Кожного дня.

Ходіть на засідання судів та рад, проводьте свої розслідування, подавайте позиви.

Вчіть закони і слідкуйте за їхнім виконанням.

Знаходьте слова для сусідок, які голосували за добкіна або гєпу на виборах, щоби більше цього не робили.

Вивчайте бюджети своїх міст і вимагайте прозорого розподілення коштів.

Вимагайте від депутатів, мерів звітів.

Збирайте навколо себе адекватний людей, які не дадуть розкисти.

Ставайте частиною суспільства, а не гвинтиком роззлюченого натовпу, готового до погромів.

І пам'ятайте! В той момент, коли ви захочете розстріляти (замість осудити/посадити/довести провину), наприклад, всіх депутатів Верховної Ради — ви програли. Значить в вас перемогла не цивілізація, в вас переміг «русский мир» з його Іваном Грозним, Леніним і Сталіним. Всі вони аплодують вам з пекла!

-------------

Хочете допомогти дітям в зоні АТО та військовим? Звертайтесь до мого друга Олега Піротехніка. Перевірена людина, з якою ми часто їздемо разом. Олег їздить в АТО регулярно, мінімум двічі на тиждень, в різні міста.

4149 4978 5466 2642 Абрамычев Олег, Приват банк

Разом до перемоги!