З самого дитинства у мене час від часу спрацьовує дуже дивна здібність. Я не маю з неї жодної користі, я не можу нею керувати, вона просто є. Суть у тому, що я можу передбачати в диапазоні від двох діб до двох тижнів, що побачу по телебаченню. Коли я був маленьким, я дивував маму, бо радів, мов дурний, коли, наприклад, спрацьовувала ця здібність і я знав, що максимум за три дні по телеку будуть крутити який-небудь з моїх улюблених мультиків. Вона не могла збагнути, звідкіля я це знаю — а я просто знав.

Нині, коли я вже аж надто великий — то досить мені раптом (обов'язково ненавмисне!) згадати чи сценку, чи пісеньку, чи просто вислів з якогось мені знайомого фільму чи мультфільму — і я можу бути впевненим, що побачу його найпізніше за два тижні.

Де б я не був. Навіть за кордоном. Нещодавно було так, що я перебував у Німеччині і згадав одну пісню з «Острова скарбів» — мультика Давида Черкаського. Питається в задачі — де в Німеччині можна побачити «Острів скарбів»? Через тиждень, перебуваючи в гостях у друга-німця, просто роздивлявсь перелік програм (у нього HDTV) і з тисячі трьохсот скількох там каналів випадково вибрав якийсь CBC TV. Виявилося — це азербайджанський канал і транслював він саме... «Острів скарбів», до того ж — саме ту пісню, яку я згадав: «Сушите весла, сэр, на кой вам черт богатство?».

Чого я оце все розповідав? Тому що вперше я відчуваю користь від цієї смішної та трохи містичної здатності до предикції. Сьогодні мені весь день, без усілякої моєї допомоги чи бажання, буркотить в голову: «Україна переможе».

Все буде Україна, хлопчики й дівчатка, все буде Україна...