site.ua
топ-автор

Останнім часом спостерігаю чергове розкручування так званого "мовного питання". З одного боку пишуть про те, що, мовляв, "хто не розмовляє українською - той не патріот", з іншого відповідають "да отъебитесь с вашим украинским, я русскоязычный патриот, а будете доставать - одним патриотом станет меньше".

З моєї особистої точки зору, обидві позиції невірні та шкідливі. З одного боку, я вважаю, що Україна повинна мати ОДНУ мову - українську. Можна, звичайно, розмірковувати про приклади Швейцарії з її п'ятьма державними мовами чи Ізраїлю з його двома державними, але на даному історичному етапі Україні доконче необхідно мати якнайбільше консолідуючих чинників, а українська мова якраз і є одним із таких чинників. Можна дозволити собі бодай п'ять мов, якщо ці мови не протиставляються одна одній - так, як в Швейцарії та Ізраїлі. А у нас наразі так склалося, що українська та російська протистають одна одній автоматично, за фактом російської агресії. Вони борються одна з одною, отже - роз'єднують нас. Тому поєднати може лише наявність однієї державної мови.

Я ні в якому разі не стаю на бік тих, хто вимагає від усіх та кожного негайно перейти до української, погрожуючи та лаючись, якщо опонент цього зробити не хоче. Саме тому, вибачайте, я не баба Фаріон, а дід Панас. Проте, я вважаю, що російськомовні патріоти можуть собі дозволити проявити свій патріотизм ще й у такий спосіб - вивчати українську, намагатися спілкуватися українською. Бодай з помилками. Бодай через три паркани шкереберть. Але спілкуватися. Відповідайте опонентові російською, вислуховуйте його українською - крок за кроком ви станете відчувати, що вам стає все легше розуміти українську і все легше відповідати українською.

Це не примус, це свідоме, поступове та, між іншим, вельми цікаве та захоплююче навчання. Це - прояв патріотизму, до того ж такий прояв, який принесе вам задоволення собою та співбесідниками. І настане день, коли ви раптом почуєте від якого-небудь ватного бевзя з "тієї сторони": "Я нє панімаю вашей свінячьєй мови, гаварі са мной па-русскі" - і зможете так перехрестити його чистою українською, що він власною слиною захлинеться. До того ж, ваша російська таким чином все одно залишиться з вами - отже, у вас буде на озброєнні вже дві мови, які перестануть воювати одна з одною насамперед у вас в голові. А казав же ж великий російський письменник Лев Толстой: "Сколько языков ты знаешь - столько раз ты человек". Ватани здебільшого й рідну паплюжать - тому вони недолюдки.

І ще одне. Я б так не казав, якби не знав справді численних прикладів, коли справжні українські російськомовні патріоти вивчали українську мову. Просто тому, що вони патріоти. Це, як кажуть американці, Patriotic Act - без пересмикувань. Більш на те, я знаю вже кількох росіян, які взялися вивчати українську тому, що підтримують саме Україну. Тобто, виходить, що це виходить.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація