21 січня. Цього дня 98 років тому помер «довічно живий» Вова Ленін, довівши на власному прикладі принципову неможливість існування вічного двигуна. Час від часу в інтернет-просторі починається метання сумно відомої субстанції на вентилятор через питання, що робити з його  багатостраждальним опудалом. Дехто доводить необхідність перепоховання у землі з християнських міркувань, чомусь не беручі до уваги ставлення Вована до релігії та досвід тіла Понтія Пілата, описаний Іваном Франком у «Легенді про П.». Москалі, нібито, «можуть повторити», а повторна поява Лєніна за межами Мавзолею це не найкраща перспектива. Досить нам вражень від зомбі-апокаліпсису 2014 року на Донбасі та в Криму. Інші пропонують закрити вхід у Мавзолей, щоб надати можливість розставити крапки над «і» пацюкам. Щоб припинити безглузду розтрату ресурсу, який свого часу допоміг підняти економіку Чилі та даремне псування вентиляторів, пропоную, так би мовити, соломонове розв'язання проблеми. В одного мого знайомого лікаря-терапевта на стіні кабінету висіла голова вбитого на полюванні оленя. За однією з версій, Ленін помер через наслідки поранення, яке йому нанесла відома мисливиця Фанні Каплан. Ця послідовниця Артеміди обрала для полювання як раз ту місцевість, де Ленін  того дня токував на робітничому мітингу. Так ось. Я пропоную зробити з головою Лєніна те саме, що мій знайомий лікар зробив з головою оленя — повісити її в кабінеті голови Міністерства охорони здоров'я РФ. Залишки, що не придатні для розвішування на стінах, можна упакувати в ящики від набоїв для автомата Калашнікова та розіслати в якості мощей по приходах РПЦ. Необхідність такого рішення назріла давно, бо той Вова, що править Заліссям прямо зараз, вже не першої свіжості, тому Мавзолей може знадобитися вже найближчим часом. Свято наближається!