21 квітня 2019 року — нова дата в історії України, а вибір самих 73% українців показує, що в більшості своїй вони голосують із надією в серці, 25% у весь голос кричали, що вони думають. Надією, що прийде новий та незаплямований, що він поза системою та не зіпсований нею. З вірою у месію, що почне «перестройку» і створить соціальний рай, де не потрібно буде думати про комуналку, працювати й помирати — це і є мрія пересічного громадянина нашої країни, в якій винен кожен хто тебе оточує але тільки не ти сам.

Ці тези викарбовувались в нашому народі напевно з 2013 року коли ми з головної площі країни, вголос сказали слово «Корупція!», а ментальність «любителів халяви», «нічЄго нЄ ізмЄніть» — гордо, запозичуємо у наших північно-східних сусідів, роками дивлячись їхні серіали де: корупція — норма(а іноді навіть добре), кримінал — звичайне діло і нічого страшного, і останнє найсмачніше — радянські цінності якими намагаються обернути старих людей на молодих і навпаки.

Вибачте, але у росіян рветься шаблон незмінності влади тільки через кожні наступні вибори в Україні, і тут хвала обом «Майданам», Порошенку і навіть Зеленському, який тільки но «виграв» за результатами екзит-полів на 20:00, 21 квітня. І якщо ми для них тема №1 у новинах та ток-шоу — давайте покажемо їм, що ми не тільки на майданах вирішуємо долю країни, а й на виборчих дільницях! Все одно у них цього немає, так хоч в телевізорі побачать.

«Ніщо так не руйнує авторитаризм в Росії, як побудова демократії в Україні!„

Прошу мене пробачити за наївність та відсутність цинізму, але поки ніхто нічого ще не зробив, але всі накинулись на Володимира Олександровича з обвинуваченнями: «Він зробить так і сяк...» Поки що він нічого не зробив і навіть не поклав руку на Пересопницьке Євангеліє.

Давайте краще подумаємо про те, що наша влада не вічна бо ми так вирішує народ і у владі нікому вічно не сидіти! Святкуймо демократію! Вона не ідеальна, але кращої поки не придумали!

«Голос ненависті»

Зробив свій вибір і «голос ненависті». По-перше, проти чинного президента, а міг би повторити й долю Ющенка.

По-друге, «від» чинного президента, «чорний штаб» якого просто сам змушував голосувати за Зе, через прямі, відверті та дуже низькопробні маніпуляції, чим просто виводили з себе виборців «Зе», хоча мали переманювати на свій бік.

По-третє, «порохоботи не дали шансу Порошенку» або хто не з нами — той проти. Не пам'ятаю у кого побачив даний вислів на сторінці у Фб, але він на 100% влучний (в оригіналі звучало десь так: «Порохоботи, дайте шанс Порошенку, припиніть писати»). Образи колег, близьких друзів та родичів за «інакомисліЄ» були в порядку денному основної маси виборців пана Петра Олексійовича. Депутат ВР, Остап Єднак написав на своїй сторінці:

«Завдяки останнім двом провокативним постам позбувся трьох десятків „друзів“. Висновки сумні. Люди на зло Порошенку готові зробити боляче Україні, створивши для держави нові та дуже серйозні виклики.»

Шанована людина, депутат Верховної Ради тепер від партії «Сила Людей» також бачить тільки чорне і біле чи то бордове та зелене. Видалення друзів — повторювана у fb риторика з початку березня, і присутня всім без вийнятку.

Аналітика виборця

«Нічого не можна змінити!» такими словами часто оперували виборці Зе! Як же вдалось змінити тих, хто не ходив на вибори? Думаю, що тут не обійшлося без аналогів Cambridge Analytica та AggregateIQ. Так, Ви все правильно зрозуміли — тих самих, що хакнули вибори в США та просували Брекзіт. Ні, це не вони приїхали в Україну, адже вони зараз під пильним наглядом ФБР. Але я певен на 80% у тому, що штаб Зе! використавував data-mining та microtargeting незі своїм виборцем, а з тим хто як раз не визначився або зовсім ніколи не ходив на вибори.

З іншої сторони — Страх і ненависть в Лас-Петросі. Кампанія поки що чинного президента була побудована на:

А) страху, яким нас годували років так зо три:

1. «Країна у війні», а отже немає часу слухати ваші журналістські брєдні про корупцію у вищих ешелонах влади;

2. «Путін нападе», тому не заважайте приймати зручні для нас закони та назначати своїх людей у владу.

П'ятий рік одне й те саме в ефірі, тому народу і набридло, і народ змінює пластинку.

Б) Ненависті до головного опонента:

1. Жарти «кварталу» про Україну (ні в якому разі не підтримую подібне!)

2. «Слуга олігарха» — Зеленський працює у Коломойського. (“На“ чи „З“?)

3. Антисемітизм. Тут все просто Зе — єврей. (Ну да! І шо?)

4. Зеленський продався Путіну.

5. Забудьте про безвіз.

Як на мене то перестарались.

Натомість „зелений“ штаб показав більш чисту гру, хоча менший професіоналізм та орієнтування у реформах. Без Верховної Ради, президент мало, що зможе але за ним ще стоїть 73% виборців другого туру і це дуже багато!

І сьогодні в Україні — День Демократії! За це подякуємо Президенту, КабМіну та Парламенту! Адже вибори відбулись чесно, демократично і прозоро!

І за кого б Ви сьогодні не проголосували візьміть в руку свій телефон та помиріться зі своїми близькими, з якими Ви сварились 2 останніх місяці, адже у них немає ні терміну придатності, ні каденції на 5 років...