Головна причина насильницьких протестів, які можуть перетікати у революцію – нездатність системи мирними методами вирішувати проблеми, які накопичуються. Відсутність механізмів, які б дозволяли сподіватись на те, що можна досягти справедливості «законними» шляхами. Наприклад, через правоохоронні органи, через те, що суди будуть виносити рішення, а прокуратура порушуватиме справи.

Щоправда, про це забувається, коли треба притягувати до відповідальності своїх.

Ще є цікава фраза – «якщо хочеш навести порядок в країні, треба посадити трьох своїх друзів». Її приписують творцю сінгапурського дива Лі Куан Ю. І її ж дуже полюбляють наші політики, особливо – під час виборів. І як на просту модель на неї завжди клюють виборці.

Але виборці не помічають, що цю фразу можна використати з українською специфікою. Не обов'язково садити своїх друзів, треба просто заявити, що конкретний корупціонер – не твій друг. Тоді його зовсім не треба саджати.

Ось і учора Офіс Президента підтримав вихід Олександра Юрченка з фракції, щоб він не кидав тінь на «Слугу народу». Пізніше генпрокурор заявила, що наразі немає підстав для оголошення підозри депутатові.

Хоча – я вже і не знаю, хто більше репутаційно виграв від такого розлучення — фракція чи сам Юрченко. Бо кримінальна відповідальність навряд чи світить депутатові. Бо для цього треба дійсно незалежна судова гілка влади, а так – хто ж його посадить, це ж «памятник». До речі, саме рішення незалежної гілки влади могло б переконати і в тому, що депутат (чи інший підозрюваний, якого виправдають) дійсно не винний. А за такої системи правосуддя – може обвинувачуваний і буде чистим перед законом, але навряд чи чистим для громадської думки.

А ось про добровільне складання повноважень депутата – щоб дійсно не кидати тінь на тих, хто його висунув, — не йдеться.

Та якби не відцуровувались партія від своїх висуванців, політично саме вона — «Слуга народу» — нестиме відповідальність за всіх, кого вона привела у владу. Не залежно від того, виключили чи ні його з фракції чи з партії. Ніхто не забув того ж Іванісова, який мав судимості за насильницькі злочини, але все ще лишається депутатом, обраним завдяки бренду «Слуга народа». Хоча і не в фракції.

Тому влада – давайте не будемо гратись в дитячі ігри, викручуватись, а робити реальні висновки щодо власної бездарності. Бо що? Бо прочитайте перший абзац – про причини революції.