Взагалі люди схильні до того, щоб спрощувати розуміння світу. Добро/зло і ніяких напівтонів між ними. Дуже просто було пов'язувати негатив з одним явищем чи групою. Персоналізація зла. Це дає усвідомлення, що позбувшись конкретного зла – можна знайти панацею від катаклізмів чи захворювань. Найпростіше знайти зло в інших. В таких, що вирізняється з натовпу. Умовно кажучи убивши відьму (хто у нашому селі найкрасивіший?) можна запобігти/зупинити епідемію хвороби.

Не дивно, що у ранішні періоди історії всі природні катаклізми пов'язувались з конкретним і персоналізованим злом. В різний період це були християни, євреї, цигани. СНІД взагалі вважався «чумою геїв». Навіть людські жертви богам – це також персоналізація зла.

Це пов'язано з нерозумінням від чого виникла проблема. І звичайно, спробам покрити інформаційний вакуум простими відповідями. Тому доки в інформаційному просторі не будуть надані чіткі відповіді на те, що коронавірус а) повністю виліковний; б) створена вакцина; в) зрозуміло звідки він взявся, доти люди будуть шукати загрозу в простих відповідях і загрозах. У тому числі й у китайцях (а насправді в усіх, хто має азіатську зовнішність). Сто-двісті років значного науково-технічного прогресу – ніщо в порівнянні з мільйонами роками еволюції та забобон. В період страху тваринне витісняє в людині соціальне. Те ж саме стосується і нашого гуманізму – не зважаючи на відносну толерантність до представників інших націй, в людях досить сильно засів страх перед іншим. Перед іншими культурами, національними особливостями чи цілими расами. Тому, коли загрози виникли серед китайців – це формує негативне ставлення до всіх азіатів поза місцем їхнього проживання.

Інформаційні революції породжують нові загрози – і це не епідемії, які сьогодні ВООЗ здатна ліквідувати. А інфодемії, тобто інформаційні хвилі про загрози захворювань, які посилюються завдяки ефекту соцмереж. Це коли проблема обростає емоційними доповненнями: чутками, вкидами, неправдивими відомостями.

Боязнь викликана і тим, що ми живемо в період посилення рівнів безпеки у світі. А коли виникає непередбачувана небезпека, то вона видається трагедією. Зазначу, що на 2% смертність ще століття б тому ніхто не зважав, а людей лякали зовсім інші – смертельніші захворювання.

Схожа з коронавірусом ситуація спостерігалась і з вірусом Ебола – через його епіцентр в Африці і упереджене ставлення до вихідців з Африки. До речі, у ситуації з коронавірусом, важливим можуть бути і історичні паралелі з чумою. Найбільша хвиля «чорної хвороби» в Європі XVI століття була занесена також з Китаю (до того ж теж зі Східної його частини).

Не виключено, що у ситуації з короновірусом в Китаї, ми матимемо (або уже маємо – уже практично не можливо розрізнити реальність і трактування у ЗМІ) продовження інформаційне. Коли паніку будуть штучно підтримувати. І не лише заради медичних зисків. Але й заради створення штучних перешкод для економічного зростання самої КНР, як головного конкурента усіх сьогоднішній основних світових гравців. І в такому випадку расизм щодо азіатів може штучно підтримуватись.
Та і паніка у суспільстві, у тому числі й українському, — штучно підтримуватись. Заради переходу паніки у соціальні конфлікти та формування уявлення про нездатність держави (привіт з Росії). Для економічних зисків (фармакологічна промисловість). Чи заради внутрішніх політичних зисків — відвертання уваги від дійсно важливих питань.