Одного разу у школі на виробничій практиці послали мене знайти якусь гайку. Знайшов її на закинутому радіаторі і скрутив звідти. Власне, це все що було зроблено за той день. Як і за два дні до того. Але треба щось було записати у щоденник практики. Тому так і записав: «три дні вивчав внутрішню будову радіатора». Бо головне, що? Звіт.
Ось і те що сьогодні відбувається з карантином нагадує мій шкільний досвід. Коли не знаєш, що робити, але звітувати треба.
Відсьогодні обмежили в'їзд авто до Києва. І градусником перевіряти чи є у водіїв та пасажирів схильність до коронавірусу. Тільки нікому не кажіть, що температура підіймається не з першого дня, а частина інфікованих — безсимптомні. І найголовніше – що саме Київ є найбільш зараженим регіоном в країні. І що тисячі авто стоятимуть на в'їзді в Київ, бо комусь треба що? Щоб виборці побачили, що ти щось робиш. Звіт.
Але головне завдання цього блогу – це не продемонструвати непотрібність тих чи інших кроків. Хоча мені здається, що гайка, яку я відкрутив на практиці у школі, відіграла значно більшу роль, ніж тисячі перевірок градусником.
Головне завдання — розібратись чи довго нам будуть затягувати гайки. Чи є запас для «закручування гайок» далі? Тобто, чи може влада упроваджувати нові заборони і обмеження?
І невтішні новини — запас є. Більше того, є навіть трохи попиту — 17% хочуть ще більше жесті.
За даними соцопитування «Рейтингу», проведеного 10-12 квітня, «61% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 17% стверджують, що вони є занадто м'якими. 15% переконані, що заходи є надто жорсткими. За останні два тижні зменшилася кількість тих, хто вважає заходи надто м'якими (з 28 до 17%), водночас зросла кількість тих, хто вважає їх надто жорсткими (з 7 до 15%)».
Більшість визнає «обмеження якраз зашибісь». Та кількість запитів на збільшення заборон поки що трохи вища, ніж кількість запитів на зменшення. Тому найближчим часом ставимо знак більше або дорівнює з наголосом на дорівнює. Тобто, імовірність посилення обмежень зберігається, але вона є невисокою. У той час як імовірність послаблення — нульова.
З плюсів. Тенденція щодо «ой, ну вже досить» починає проглядатись. У наступному опитуванні кількість запитів на «обмеж мої права — врятуй мені життя» буде зменшуватись. Ймовірно буде знижуватись і число тих, хто задоволений політикою «заборони рятують нас від епідемії». Мудрий нарід потребуватиме розкручувати гайки, які раніше сам вимагав закрутити.
Тому, якщо влада щось і планує в плані «заборонити», то це вона буде робити найближчі днів десять. Далі у неї вікно можливостей закриється. Бо «народ замориться від пандемії».
Спитаєте, яке має відношення соцопитування до реальних заходів проти епідемії? На жаль, значно більше ніж закони України і навіть більше, ніж закони природи. Бо єдина стратегія, якої сьогодні дотримується влада у боротьбі з епідемією — слідувати запитам суспільства.
І для політичних популістів потрібна лише одна стратегія — стратегія вчасних соцопитувань. Та красивих звітів, де напишуть, що «обшуки авто дозволили зупинити страшну пандемію вірусу в Україні».
