Не зважаючи на проголошену новообраним президентом України тезу «ми об’єднали країну», на жаль, до єднання ще далеко.

І проблема полягає не лише у тому, що чверть громадян його не підтримали, - ми мали й більші відсотки підтримки у конкурентів на минулих виборах. Були випадки виграшу з менш, ніж 50% підтримкою (у Януковича). Але й тому, що єднання навколо Зеленського відбувалось «проти», а не «за». Теорія трьох конвертів дозволятиме лише перший час утримувати рейтинг на основі «проти» (вали все на «попередників»). А потім мають бути дії. І будь-які дії відразу породжують тих, хто з ними незгоден. І це, навіть не заглиблюючись у зміст самих дій.

Розчарування у новому президенті – незворотній процес. І чим вище його рейтинг – тобто вищі надії – тим більше шансів, що розчарування наступить і раніше, і різкіше. І не виключено, що саме це – розчарування – знову єднатиме українців. Краще, ніж будь-які дії влади. Але поки що у Зеленського є великий карт-бланш – підтримка трьох чвертей населення. У нього розкриті можливості для радикальних реформ. Питання лише у тому, що буде важливіше – реформи чи гальмування падіння рейтингу.

Як варіант – стати популістом. Але, можна бути популістом в опозиції. Але бути популістом у владі неможливо. Не стільки тому, що це призведе до економічного колапсу. Скільки тому, що у населення немає єдиних поглядів на те, як вирішувати головні проблеми. Немає більшості на яку можна спертись. Це проблема усіх політиків – орієнтація на ставлення українців до вирішення проблеми, який пропонують соцопитування. А у більшості українців немає єдиних поглядів по тому куди рухатись і що конкретно робити. Є лише спільні погляди на «проти» - що не робити.

Тому популізм владних рішень – це завжди шлях у нікуди. Влада має роз’яснювати населенню свою стратегію і впроваджувати її, а не «танцювати» від поглядів електорату, які завжди споживацько-популістичні. І в цьому розумінні – у роз’ясненні непопулярних рішень – у Зеленського як шоумена непогані шанси. Питання у тому, що йому роз’яснювати? Яку стратегію?

Висновок один – завжди будуть незадоволені. Навіть, якщо до наступних виборів життя покращиться вдвічі. Бо люди міряють успіхи не від того що було, а від того, що хочеться. А хотітиметься завжди більше, ніж те що є. Питання у волі Зеленського, і у виборі – або реформи, або – рейтинги. Причому, в останньому варіанті - не зростання, і навіть не утримування рейтингів, а популізм заради сповільнення їх падіння. Тому, думайТе, пане наступний Президенте.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація