В основній своїй масі ми не є вірусологами чи епідеміологами. Але маємо можливість, час і натхнення ознайомлюватись з інформацією відповідних спеціалістів. А додавши деякі знання з історії, крихту логіки та здорового глузду, ми можемо вивести для розуміння картинку, що нас чекає в найближчому майбутньому.

Загалом, віруси в природі така ж буденна річ як і те, що сходить сонце і змінюються пори року. Віруси появились на Землі майже з самого зародження планети. Кажуть, що вони прибульці з космосу, як і все інше, що є на нашій планеті.

Вони існують з незапам'ятних часі, є і будуть існувати. Якщо вони коли небудь зникнуть, то одразу зникнемо і ми, як вид. Бо ми не здатні існувати в стерильних умовах. Вірус — це те, що конче необхідно нашій імунній системі.

Кожен з нас знайомився з вірусами у «сопливий дошкільний період». Грип, простуди, прививки. Весь цей період, наша імунна система отримувала інформацію, як вибудувати захист організму на майбутнє.

Кажуть що мінімум 2% нашої ДНК — це адаптовані сотнями тисяч років частинки вірусів. Дехто каже що від 40 до 80 відсотків людського генома з'явилося внаслідок стародавнього вірусного вторгнення. Є така думка, що віруси існують для того, щоб поширювати через наші ДНК певну інформацію. По типу оновлення програмного забезпечення в комп'ютерах та смартфонах. А смертність від вірусів – це просто похідне процесу оновлення інформації.

Ба навіть більше, можливо що наше виділення з поміж інших видів на землі також відбулось за допомогою вірусу, який так вплинув на клітини мозку древньої людиноподібної мавпи, що змінив її мислення та сприйняття дійсності.

В житті нашої цивілізації були тисячі вірусних епідемій. В житті нашого виду, до утворення цивілізацій, було сотні тисяч, якщо не мільйонів агресивних взаємодій людини і вірусу.

Епідемії вірусів часто більше впливали на перебіг історії, ніж діяння людей. Наприклад кажуть, що «Чума Юстиніана», допомогла пророку Магомеду зайти, зі своїми прихильниками, в Мекку. Оскільки по армії супротивників пройшлась ця страшна пошесть.

«Чорна смерть» 1346-1348 рр., пронеслась всією Європою, дивом оминувши велику частину земель Великого князівства Литовського, що і допомогло ВКЛ піднятись у своїй силі і могутності над сусідами і кінцево відкинути загцяння Орди на руські землі.

А знаєте, що дозволило так легко європейцям завоювати американський континент з його мега войовничими індіанцями. Не мушкети і не гармати. А звичайні віруси. Які знищили до 70% корінного населення. Індіанці правда в накладі не лишились. Передали привіт Європі сифілісом.

Взагалі, страшні мори, спричинені вірусами в епоху цивілізацій, це зовсім не те, до чого готувалось людство впродовж сотень тисяч років. Людство виявилось не готовим до цього, як і є не готовим до цього зараз, в період пандемії коронавірусу.

Бо впродовж сотень тисяч років, ми, людина розумна, та наші види, що були до людини-розумної, жили в абсолютно іншій формі взаємодії з оточуючим світом.

Наші предки жили невеликими общинами, максимум по декілька десятків чоловік. Часто, за все своє життя, не пересікались з іншими людьми взагалі. Жили у гармонії з природою. Їжу мали значно різноманітнішу і здоровішу. Працювали значно менше ніж ми сьогодні. Так, у них були свої небезпеки і загрози. Але спосіб життя, робив їх, як вид, абсолютно стійким проти будь-яких вірусів. Бо якщо вірус знищив одну-другу общину, то інші навіть не підозрювали про якусь проблему.

Але сільськогосподарська революція перевернула все з ніг на голову. Ми стали рабами тотальної виснажливої праці, заплативши нею за сумнівні цивілізаційні бонуси, до яких в нагрузку нам додали віруси та масу хронічні хворіб.