«Ми зуміли вижити протягом мільйонів років завдяки ірраціональної паніці» — Нассім Талеб. Це контраверсійна версія з якої не всі звісно погодяться. Але ми почнемо не з цього. Ми почнемо з України.
Багато хто говорить — як ми можемо вводити карантин, коли в нас лише один хворий? А хто впевнений, що у нас лише один хворий? В умовах, що десятки тисяч людей щодня пересікають кордони України і їх перевіряють звичайними градусниками? В умовах, що в нас в країні просто відсутні тести на коронавірус.
Тому думаю рішення про карантин було прийнято Урядом абсолютно не через одного хворого. Ймовірно, що через іншу інформацію, яку нам як звично не оприлюднюють. Бо ми певно як в Ірані – підемо палити лікарні.
Загалом, протягом одного-трьох тижнів, нам очевидно, слід очікувати десь спалаху.
Далі. Як показує історія розповсюдження вірусу, проблема зараз стоїть не так в медичній, як в адміністративній та ментальній сферах. Найбільші спалахи інфекції після Китаю — це Іран та Італія в Європі. Обидві країні в адміністративно-ментальному плані, є м'яко кажучи не комільфо. Яскравий спалах в Ірані почався в місті Кум — релігійній столиці Ірану, священному місці для шиїтів. Сотні тисяч людей з усієї країни, що стікаються майже щоденно в Кум — що може бути кращим для вірусу, який передається повітряно-капельним шляхом? Достатньо одного хворого у тому величезному натовпі паломників. Ба-бах і маємо епідемію. В 14 ст., коли почалась «Чорна смерть», араби масово побігли в Мекку з надією на порятунок. Після цього Мекка стала епіцентром хвороби.
Італія. Своєрідність ментального складу італійців, що суттєво вирізняє їх поміж сусідніх європейських країн — це розхлябаність і нехтування правилами елементарної безпеки. Як в популісі так і у владних коридорах. На першому етапі поширення вірусу, італійська влада максимально показала накращі зразки власного менталітету. Тобто провалила все що могла. Народ своєю безвідповідальною поведінкою лише все усугубив.
Тому ми зараз і бачимо тисячі хворих в Ірані та в Італії, що з кожним днем збільшуються.
З іншої сторони, ми бачимо ефективний адміністративний приклад боротьби Китаю з епідемією, яка поступово там йде на спад. Хоче це і не виключає ментальну харчову неперебірливістю китайців, що протягом тисячоліть призводить лише до того, що основні вірусні інфекції зароджуються саме в Китаї.
Тепер звернемо увагу на нашу країну. Ментальність. Напевно даремно говорити про те, що наша ментальність є зразком дисциплінованості в кризових ситуаціях, зразком відповідального ставлення до своєї безпеки та безпеки оточуючих. Тут ми поруч з італійцями.
Проіранський синдром. Маю надію, що до квітня ситуація з вірусом піде на спад. Бо з наближенням паски і очікуванням мільйонів прихожан в церквах, які будуть йти до плащаниці — не є оптимістичним від слова зовсім. Тут вже питання адекватної позиції церкви.
Додаймо до цього те, що десятки тисяч людей кожного дня приїжджають в Україну.
Плюс у нас відсутні тести. Перевіряти на коронавірус ми можемо виключно методом виключення інших грипових захворювань. Що погодьтесь — мрак.
З огляду на це все, карантин що вводиться в країні це добре але половинчасто. Чому половинчасто? Бо
а) незакриті кордони. Їх треба закривати. Хто б що не говорив, це питання безпеки держави. Вотум довіри серед населення до влади все таки високий — це і є можливість його поюзати. За деяким виключенням, люди що перебувають за кордоном, можуть збільшити час свого перебування. Це про що я говорив — міра внутрішньої відповідальності кожного також.
б) відсутність тестів та необхідних засобів для боротьби з вірусом. Швидке виявлення та профілактика боротьби з захворюванням — це найважливіше питання. Тому ціль номер один — термінова закупівля бюджетом максимальної кількості тестів для потреб країни, ціль номер два — посилення кримінальної відповідальності і особлива увага на корупційні складові в медицині та фармацевтиці. Які зараз цвітуть буйним цвітом. Там маски контрабандою вивезли, там ціни в аптеках накрутили.
А в нас, на секундочку, лише 605 апаратів штучного дихання на всю країну і 12 тис місць в інфекційних лікарнях!
в) половинчастість рішення саме в місцях скупчення людей. Можна закрити кінотеатри, школи і так далі, але це мало зменшує сприятливе середовище для поширення вірусу. Суспільний транспорт це саме воно, плюс грошові знаки і плюс, плюс, плюс. Навряд чи уряд здатний зараз масштабувати Ухань на всю країну. Але ми повинні бути готовими до того, що у випадку спалаху вірусу в якомусь місті країни — воно може бути закрите. І це буде правильним рішенням.
На сьогодні, і це турбує, складається враження, що влада йде шляхом Італії. Тобто не приймаються міри по боротьбі з інфекцією, а просто робляться рухи по імітації боротьби. А це небезпечно другою фазою, якраз те, що зараз відбувається в Італії.
Проблема в тому, що ментальний рівень влади і населення у нас також однаково критично низький. Населення поділилось на групки. Одні сміються і шукають у вірусі масонські змови (вони нагадують європейців 1349 року, які чухаючись від сверблячки кусючих вошів і копаючи під ногами полчища пацюків, палили на багаттях євреїв, звинувачуючи саме останніх у створенні епідемії чуми). Інші, поширюють таблички, що показують яка низька смертність коронавіруса порівняно з іншими хворобами – абсолютно не розуміючи в чому потенційна небезпека нового вірусу. Ще інші, бігають по маркетам вимітаючи туалетний папір – думки про чистоту власної жопи у нас є вищими ніж думки про власну безпеку через масове скупчення таких ж цінителів чистоти власної жопи. А ще інші волають про те, що влада хоче заборонити можливість масових протестів. І майже всі вони пхаються у переповнені автобуси, метро, розраховуються в маркетах готівкою і т.д. – це буде майже безкінечний список.
А влада? А влада в доміку. Думками – а може пронесе? Бо це що є – це не боротьба, а створення видимості боротьби. Це як колишній міністр охорони здоров'я, замість того, щоб бити у дзвони, закупляти тести, препарати, ініціювати закриття кордонів – їде собі в «домік» в Санжарах і сидить собі там два тижні, ставлячи під загрозу паралічу роботи цілого міністерства охорони здоров'я.
Тому на мою думку потрібно більш рішучих заходів саме влади. Не чекати коли проблема постукає у двері, а зробити все ,щоб вона не постукала.
1. Обмежити в'їзд і виїзд з країни. Якщо, мірою виключення для когось, хто прибуває в країну – примусовий карантин на два тижні. (Так зробили в Ізраілі).
2. Заборона експорту всього, що стосується медичних засобів для боротьби та профілактики вірусу (маски, халати, рукавички і т.д.)
3. Прийняття тимчасового спеціального закону який дозволить термінові закупки медпрепаратів без проведення тендерів.
4. Державний контроль за цінами в аптеках та мед закладах.
5. Можливі компенсація батькам, які залишаються вдома по догляду за дітьми.
6. Будівництво і реконструкція лікарень, навіть з порушенням будівельних норм. Головне терміновість.
7. Безкоштовне лікування від вірусу на рівні державної програми.
8. Стимулювання переходу на дистанційні методи роботи шляхом запровадження стимцлюючих для бізнеса мір (податкові пільги, тощо).
9. Стимулювання освіти — переходом шкіл на дистанційні методи навчання.
10. Публічна медійна демонстрація засобів підготовки, в тому числі і наявності продуктів на складах.
11. Взагалі будь-які міри, що призведуть до зменшення переміщення людей як внутрішньо країни так і внутрішньо в містах. Приклад Південної Кореї, Тайваню, які успішно протистояли вірусу.
12. Кланятись і бити чолом об мармурову підлогу в МВФ, поки не буде домовлено про надання Україні валютних траншів. Забити на банк Коломойського, запустити реформи які необхідні
Всі ці заходи, частково або повністю, вже працюють в країнах світу.
І загалом, маючи значний гандикап політичної підтримки населення, Зеленському необхідно починати його юзати ще вчора. Бо вже завтра коронавірус, разом з світової економічною кризою, спокійно поховає всі політичні рейтинги Президента під обломками країни в преддефолтній та пандомійній агонії.
Когось може це усміхне. Але є таке твердження, що краще пере… ніж не до…. А враховуючи те, що по ряду характеристик, цей вірус дещо інший ніж інші – такі методи застереження шкідливими точно не будуть.
А для тих, кого це усміхне, то скажу, що для людей, що мають хронічні хвороби з дихальними шляхами, діабетників, серцево судинників – підхопити цей вірус – це те саме, що зіграти в російську рулетку.
Ви ж коли сідаєте в авто – напевно пристібаєтесь? Адже смертність через ДТП є однією з найвищих. В нашому випадку потрібно пристібнути країну.
А для тих хто в танку – процитую Нассіма Талеба: «Припустимо, ризик загинути від коронавирусу все ще невеликий і більше шансів бути збитим машиною. Але! Якщо я нічого не буду робити з приводу цього ризику, я допоможу Коронавірусу поширюватися. І в результаті цього хтось обов'язково помре. Ось чому зараз потрібно масштабувати паніку, а не раціональність. Параноя через коронавирус може бути вкрай корисною, оскільки вона є одним з найважливіших факторів зміни тренду в поширенні коронавирусу. Цей фактор — єдиний здатний поширюватися більш вірусно, ніж сам коронавірус. Якщо інформація про це буде поширюватися і доходити до свідомості людей швидше коронавирусу, епідемія зупиниться ».
P.S. Взагалі завдання перед владою абсолютно просте і підйомне. Максимально протягнути час приходу вірусу в Україну. Різними популярними і непопулярними методами. Чому? По перше — як правило геном вірусу піддається змінам. Чим вірус небезпечніший – тим більше шансів, що він почне мутувати у щось менш небезпечне. Бо виживають саме ті форми вірусу, які стають менш летальними по формі і які дозволяють переносити хвороби у середній чи легкій ступенях. А мутація вірусу – це питання часу. І саме цей час потрібен нашій країні, яка не підготовлена до таких кризових ситуацій. А по друге – рано чи пізно буде створена вакцина проти вірусу. А по третє просто максимально підготуватись до боротьби з вірусом.
