Дивлячись як схрещуються мечі і шпаги в політичних баталіях на просторах нету, приходиш до думки, що це є битва у якій не має загиблих але є багато ранених в голову. З однієї сторони радує те, що у нас є стільки небайдужих політично активних громадян, а з іншої, цей градус ненависті один до одного є абсолютно диким. Дуже надіюсь що ця ненависть не вийде за простори нету і не постукає до нас у двері в реальності.
Стосовно виборів. Особисто для мене вони є такими, що відбулись. Відбулись ще місяць-два назад. Якщо не станеться якихось форс мажорних обставин — перемагає Зеленський. Бо при тому розриві, який показав 1 тур та показують соціологічні вибірки, догнати Зеленського — це з розряду фантастики.
Взагалі, боротьби Порошенка і Зеленського нагадує історичний поєдинок меча проти шпаги, спочатку ніби з очевидним, а потім з абсолютно іншим логічним результатом.
Склалась така картина, що Зеленському взагалі можна вже нічого не робити. Він може просто взяти і поїхати собі на якісь Балі, пити коктейлі і релаксувати під тінью пальм з виглядом на океан. Він і так перемагає. Зміст йому йти на якісь дебати, наражати себе на ризики, якщо можна просто нікуди не йти. І за це нічого не буде. Що, знімуть з перегонів, буде штраф? Ні. Тому який сенс створювати собі ризики?
З Порошенком інша історія. Існуючий розрив заставляє його шукати варіанти, нестандартні ходи для перехоплення ініціативи. Тому він і вимушений підлаштовуватись під динаміку та виборчу форму Зеленського, тому він і заходить грати на поле супротивника. Але це поле Зеленського, там він фаворит.
Звісно є багато факторів, що спричинились до такого розриву. Розумні аналітики все напишуть і пояснять:) Одним з важливіших факторів на мою думку є наступні:
- слабо розроблена стратегія компанії Порошенка. Виборчий штаб не врахував виклики суспільства, який очікував певних месенджів, як от голосних посадок корупціонерів високої ланки, кадрові рішення, соціальні проблеми малозабезпеченої категорії населення. І багато інших.
- втрата ключових союзників. Ситуації, що призвели до конфліктів (прихованих та публічних) з такими ключовими гравцями як Саакашвілі, Аваков, Яценюк, тощо)
- повністю завалена робота по медіа простору. Так званий мінстець — це приклад як не потрібно працювати. Це по перше, а по друге, ніхто не забороняв Президенту, протягом президентського терміну, робити хоча б щомісячні публічні виступи, з відповіддю на самі гострі проблеми країни та суспільства. Цього звязку Президент — суспільство майже не було.
Звісно, є ще і інші прорахунки і недопрацювання, як звісно є здобутки та досягнення, але зараз не про це.
В сукупності, якби команда Президента врахувала усі ці запити суспільства, сформувала відповідно до цього стратегію. Врахувала б деякі трендові моменти — наприклад повернули б у бюлетень графу «Проти всіх»
:)). Тоді був би шанс на успіх.
Проте, якщо говорити вже зовсім стратегічно, то команді Президента потрібно було б зрозуміти, всі складнощі, які несе в собі кампанія кандидата воюючої країни, в час спроб та буксування реформ, з ледь врятованою у 2014р. від колапса економікою. А зрозумівши це, піти на зовсім інший варіант. Зробити ставку, на скажімо того ж Вакарчука. створивши йому належний плацдарм для перемоги, оформивши все це рядом домовленостей та гарантій. Чи хтось вважає, що такий план не мав би шансів на успіх?
Але це все гіпотези, які не мають нічого спільного з реальністю і час яких вийшов.
Чи має Порошенко шанс на перемогу? На мою думку навряд чи.
Єдиний варіант це фантастичний варіант:
- домовитись з Коломойським по привату, компенсаціям, часткам, долям — по всьому, що можливо
- спробувати завдяки цим домовленостям зняти Зеленського з перегонів. Але не так як пише закон — , «не пізніше як за три дні до виборів» — бо в такому випадку заходить кандидат з третього місця, якому Порошенко також ймовірно програє. А, наприклад за два дні до виборів Зеленський публічно відмовляється від президенства. Бюлетні передрукувати не встигають. Будуть його кандидатуру закреслювати чи ні — не знаю. Багато хто просто не йде на вибори. Не знаю наскільки в такому варіанту вибори будуть вважатись правомочними. Але у залишку, як мінімум буде ймовірно повторно оголошення виборів або відтермінований 2 тур.
Як ми бачимо, цей варіант достойний кращих фантастичних романів і з реальністю навряд чи має щось спільного.
Тому я думаю, на сьогодні реальністю є підготовка і початок кампанії парламентської. Авансом зазначу, що дуже не просто буде Зеленському. По ньому не буде бити хіба лінивий. Адже стратегія успіху заходу у парламет 2019р буде полягати у протиставленні до чинного Президента., і кожна його помилка чи прорахунок буде бити по його рейтингу, а конкурентам давати можливість казати «А ми казали...»
